- Симптоми гострого риніту в дітей
- Лікування гострого риніту в дитини
- Профілактика гострого риніту в дітей
Гострий риніт у дітей може бути самостійним захворюванням вірусної та бактеріальної етіології або симптомом таких інфекційних захворювань, як грип, аденовірусна інфекція, парагрип, менінгококова інфекція, кір, скарлатина, дифтерія.
Збудниками захворювання в більшості випадків є кокова мікрофлора (стрептокок, стафілокок, пневмокок, паличка Фрідлендера), а також віруси грипу А, В, С, парагрипу, аденовіруси, респіраторно-синтиційні віруси, риновіруси, віруси Коксакі та ECHO - ентероцитопатогенний людський вірус.
Серед факторів, що знижують захисні функції слизової оболонки носа, мають значення переохолодження, різкі коливання температури, забруднене повітря, зниження імунобіологічних реакцій, алергічний фон, аденоїди, гіпертрофічний риніт, латентно протікаючий синусит.
Симптоми гострого риніту в дітей
Гострий риніт вражає обидві половини носа. Під час розвитку запальних локальних змін слизової оболонки порожнини носа виділяють три стадії:
- стадія подразнення: сухість та закладеність носа, набряклість та гіперемія слизової оболонки, особливо в області носових раковин;
- серозна стадія: різке порушення носового дихання, рясні слизові виділення з носа, чхання, сльозотеча, кон'юнктивіт;
- стадія слизово-гнійних виділень: характеризується покращенням носового дихання, слизисто-гнійні виділення поступово зменшуються, одужання настає через 7-8 днів.
При мікроскопічному дослідженні визначаються дрібноклітинна інфільтрація в епітеліальному та підслизовому шарі, розширення кровоносних судин, відторгнення епітелію.
Захворювання розвивається гостро, проявляється ознобом, нездужанням, головним болем, чханням і нав'язливим кашлем, зниженням нюху, зміною смаку та тембру голосу, гугнявістю, зниженням слуху, сльозотечею та кон'юнктивітом. При пальпації може бути локальна болючість в області чола та перенісся.
Гострий риніт в дитини старшого віку протікає майже так само, як у дорослих. В дітей грудного віку гострий риніт - це важке захворювання з переважанням загальних симптомів та частим розвитком ускладнень. Чим молодша дитина - тим важче в неї протікає гострий риніт.
Внаслідок вузькості та малого вертикального розміру носової порожнини у новонароджених та дітей раннього віку навіть невелика набряклість слизової оболонки викликає ускладнення або припинення носового дихання. В такому випадку діти дихають часто і поверхнево, але крила носа не роздуваються, як у випадку пневмонії.
У зв'язку з цим смоктання різко ускладнюється, а в окремих випадках стає неможливим. В дитини порушується сон, вона стає неспокійною, худне, виникає парентеральна диспепсія (блювота, пронос), підвищується температура. Ротове дихання призводить до аерофагії з метеоризмом та ще більшим ускладненням дихання, порушенням загального стану здоров’я дитини.
При значному звуженні просвіту носових проходів дитина відкидає голову назад, щоб було легше дихати. При цьому можливі судоми.
У зв'язку з вираженою генералізацією будь-якого запалення в грудних дітей запальний процес не може локалізуватися в порожнині носа. Тому гострий риніт в грудної дитини зазвичай супроводжується фарингітом та визначається як гострий ринофарингіт. При цьому на м'якому небі визначаються почервонілі, виступаючі вперед горбки - закупорені слизові залозки (симптом Гепперта).
Лікування гострого риніту в дитини
Комплексне лікування гострого риніту в дітей включає симптоматичну, гіпосенсибілізуючу, інгаляційну терапію, діуретичні засоби, імунотерапію.
Місцеве лікування спрямоване на відновлення носового дихання. У ніс закапують судинозвужувальні розчини з подальшим сякання, а дітям грудного віку перед годуванням проводять очищення носа від слизових виділень за допомогою маленького гумового балончика та тонкої гумової трубочки. Після годування в ніс закапують розчин коларголу або протарголу. Шкіру довкола носа та губ обробляють індиферентною маззю.
З судинозвужувальних розчинів використовують нафтизин, галазолін, ефедрин, тизин, емульсію санорину, розчин адреналіну з антисептичними засобами, коларгол або протаргол, а дітям старшого віку - ментолові краплі. Для дітей віком до 5 років використання ментолу в будь-яких комбінаціях протипоказано через можливість розвитку рефлекторного ларингоспазму.
Застосовувати антибіотики та інсуфляцію порошку з антибіотиками не рекомендується, оскільки вони порушують функцію миготливого епітелію та призводять до сенсибілізації організму.
Одночасно проводять симптоматичне, загальнозміцнююче лікування. Для цього застосовують інтерферон (лейкоцитарний, лімфобластний або імунний) у вигляді крапель в ніс або аерозольні інгаляції. Для інгаляційної терапії використовують розчини новоімманіну в пропорції 1:10, 0,1% розчин хінозолу та 20% розчин глюкози, 0,1-0,2% розчин етонію на фізіологічному розчині хлориду натрію, 1% розчин хлорофіліпту в пропорції 1:20.
При лікуванні гострого риніту в дітей широко використовується рефлекторна терапія (гарячі ножні ванни, гірчичники, суха гірчиця), а також фізіотерапія (еритемні дози ультрафіолетового проміння на підошви ніг, обличчя, СВЧ та інфраруж на область носа).
Профілактика гострого риніту в дітей
Профілактика полягає в систематичному загартовуванні, застосуванні загальнозміцнюючих засобів, своєчасному усуненні патології носа та носоглотки (аденоїди, хронічні риніти, викривлення перегородки носа).
