Касія гостролиста (Cassia acutilolia, С. alexandrina, сена африканська) – це невисокий розлогий кущ, що належить до цезальпінієвих. Його висота становить 50 – 90 см. Гілки в нижній частині стебла довгі, лежать на поверхні ґрунту. Листя касії гостролистої парно-перисте, чергове, кожен листок складається з 4 - 5 пар ланцетоподібних зеленкувато-синюватих листочків ширина яких становить 0,5 – 1 см і довжина 2 – 3 см. Квіти цієї лікарської рослини зигоморфні, жовтого кольору, розташовані у китицеподібних пазушних суцвіттях, довжина квітки сягає 6 – 8 см. Плоди касії коричнюваті зігнуті боби, їх товщина сягає 2,5 см і довжина - 5 см. Цей кущ цвіте з липня по серпень, а насіння достигає у вересні.
Касія гостролиста зустрічається у дикій природі Африки. Крім цього, її вирощують штучно як однорічну рослину в Азербайджані та країнах Середньої Азії.
Заготівля та хімічний склад касії гостролистої
Лікувальні засоби виготовляються з листя касії (Folium Sennae), яке прийнято називати олександрійським листям, а також з плодів рослини (Folliculi Sennae), що носять назву александрійських стручків. Заготівля листя проводиться до трьох разів протягом вегетативного періоду. Перший раз листки обривають після того, як нижнє листя пожовкне, другий раз приблизно через місяць, а третій – напередодні заморозків. Збирання бобів проходить в міру достигання, про що свідчить розтріскування і побуріння плодів. Після збору боби висушують під наметами на повітрі, розклавши їх на папері або тканині тонким шаром. Термін зберігання сушених бобів касії складає три роки. Цю сировину можна придбати в аптеках.
Хімічний склад касії гостролистої такий же, як і касії вузьколистої. Листя і плоди рослини мають у складі лінолеву, стеаринову і пальмітинову організмі кислоти, антраглікозиди, стерини, флавоноїди та сліди алкалоїдів. Крім цього, у листі рослини містяться ще смолисті сполуки.
Використання та лікувальні властивості касії гостролистої
Касія гостролиста має проносні властивості. Рослина покращує жовчовиділення і зменшує інтоксикацію печінки. Проносні властивості цієї лікарської рослини спричиняються наявністю у складі антраглікозидів, що стимулюють моторну функцію травної системи і товстого кишечнику зокрема. Ефект від вживання касії відчувається приблизно через шість годин після вживання.
Ліки з касії гостролистої ефективні навіть при порушеному надходженні жовчі у кишечник, в той час як препарати з алое без жовчі практично не діють. Препарати з цієї рослини не впливають на нормальну функцію тонкого кишечника. На відміну від ревеню, ліки з касії не викликають закрепів після закінчення послаблюючої дії. Також від цього засобу не буває рідких випорожнень і неприємного відчуття в кишечнику, як це буває при вживанні таких проносних засобів, як сульфат магнію, корінь ревеню, кора крушини та ін.
Препарати з касії гостролистої допомагають врегулювати роботу кишечника, тому їх застосовують при запорах у вагітних, атонічних хронічних запорах, при кишкових розладах у жінок під час клімактеричного періоду, а також як пом’якшувальний засіб для випорожнення при геморої та тріщинах заднього проходу. Слід зазначити, що ця рослина є одним із складників проти геморойних і проносних чаїв. Проносний ефект від вживання касії буде залежати від дозування. При вживанні 2 – 4 грам препарату людина відчуває легке послаблення, а при одноразовому вживанні 5 – 6 грам рослини виникає проносна дія.
Для уникнення звикання до засобів з касії бажано періодично їх замінювати іншими препаратами аналогічної дії. Також потрібно уникати застосування великих доз цієї рослини протягом тривалого часу, бо це викликає атрофію гладкої мускулатури товстої кишки. Ліки з касії гостролистої можуть викликати такі побічні ефекти, як болі в животі, метеоризм та бурчання в животі, однак вони бувають досить рідко і повністю зникають після відміни препарату.
В Індії фармацевтичною промисловістю випускаються препарати глаксена (Glaxena) і сенаде (Senade), а в Китаї ця лікарська рослина використовується як засіб для покращення травлення та апетиту.
Рецепти з касії гостролистої
Для внутрішнього вживання застосовується настій з двох столових ложок листя і склянки окропу. Ліки потрібно приймати по третині склянки двічі на добу – зранку і на ніч.
Аптечний препарат екстракт сени сухий (Extractum Sennae siccum) слід вживати по 1 або 2 таблетки тричі на добу або лише зранку і на ніч.
Віденський напій або складний настій сени (Inftisum Sennae compositum) потрібно приймати по столовій ложці дорослим або чайній (десертній) ложці дітям.
Препарат під назвою лакричний порошок (Pulvis Glicirrhizae compositus) п’ють розбавленим у воді двічі на добу по чайній ложці (доза тільки для дорослих).
