Кизильник чорноплодий (Cotoneaster melanocarpa) – це невисока кущова лікарська рослина, що належить до родини трояндових. Висота кизильника може становити 70 - 200 см. У нього еліптичне або яйцеподібне чергове листя з округлими верхівками і цілими краями. Поверхня листків темно-зеленого відтінку, розсіяно-волосиста, а знизу листки білоповстисті. Квіти цієї рослини правильні, двостатеві, п’ятипелюсткові, розташовані до 15 одиниць у щиткоподібних або китицеподібних суцвіттях. У квітів кизильника чорноплодого білі, заокруглені пелюстки довжиною 3 - 4 мм. Під кінець періоду цвітіння їх колір змінюється на рожевий. Плоди куща яйцеподібної або яблукоподібної округлої форми, чорного кольору, діаметром близько 6 мм, їх поверхня вкрита білявою паволокою. Цвіте кизильник з травня по червень.
Кизильник чорноплодий зустрічається у різних місцевостях України. Цей кущ росте у чагарниках, на кам’янистих гірських схилах.
Лікувальні властивості та хімічний склад кизильника чорноплодого
Для виготовлення лікувальних засобів застосовується листя, пагони і плоди кизильника чорноплодого. Листя і пагони збирають у період цвітіння, а плоди вживають тільки свіжими. До категорії лікарських рослин цей кущ відноситься неофіційно.
Хімічний склад кизильника специфічний. У листі є значна кількість глікозидів, флавоноїдів та близько 250 мг% аскорбінової кислоти. Плоди рослини містять флавоноїди, алкалоїди, кумарин та аскорбінову кислоту.
Кизильник чорноплодий проявляє в’яжучі, жовчогінні та діуретичні властивості. В нетрадиційній медицині настій цієї лікарської рослини використовується як ліки від жовтяниці, водянки і проносів. Вживання плодів кизильника позитивно впливає на обмін речовин.
Для внутрішнього вживання застосовується настій кизильника чорноплодого. Для його приготування потрібна столова ложка сировини і склянка води. Після настоювання протягом години ліки проціджують і п’ють тричі на добу по четверті склянки.