Перейти до контенту

Кмин звичайний – застосування в народній медицині


ліки з кмину в домашніх умовах Кмин звичайний (Carum carvi) - це трав'яниста дворічна лікарська рослина, яка належить до родини зонтичних (селерових). У неї розгалужене, голе стебло довжиною від 40 до 80 см. Листя довгасте, чергове, двоперисте або трьохперисте, з лінійними кінцевими частками, що завершуються м'яким коротким вістрям. Квіти кмину звичайного двостатеві, правильні, дрібні, рожевого або білого кольору, зібрані у складні зонтики. Плоди цієї рослини двосім'янки, що дозрівають з липня по серпень. Цвіте кмин з червня до серпня.

Кмин звичайний можна зустріти всюди на території України. Він росте на лісових галявинах, луках, узліссях, пасовищах, балках. Іноді ця рослина вирощується штучно як ефіроолійна культура.

Хімічний склад і заготівля кмину звичайного

Для лікування застосовуються плоди кмину (Fructus Carvi), які заготовляють у період, коли вони починають буріти. Збір плодів кмину проводиться в основному зранку та увечері, що дозволяє не допустити мимовільне обсипання дозрілих плодів. Кмин косять або стинають серпом і зв'язують невеличкими сніпками, які складають для достигання у наметах. Згодом сніпки молотять та відокремлюють плоди рослини за допомогою решіт або віялок. Для зберігання застосовують сухі кімнати з хорошою вентиляцією. Термін придатності сушеного кмину складає три роки. Ця сировина продається в аптеках.

Хімічний склад кмину звичайного дещо специфічний. У плодах цієї лікарської рослини є жирна олія, флавоноїди кемпферол і кверцетин, від 3 до 7 % ефірної олії та дубильні речовини. У свою чергу ефірна олія складається з таких речовин, як лимонне, карвон, дигідрокарвон, карвакрол, дигідрокарвеол та ін.

Фармакологічні властивості та рецепти з кмину

Плоди кмину звичайного мають анестезуючу, відхаркувальну, спазмолітину, бактерицидну, жовчогінну та проносну дію, посилюють діурез і потовиділення.

Кмин звичайний застосовується в народній медицині для покращення травлення, при хронічних холециститах, метеоризмі, атонічних запорах, а також як засіб для зменшення болю при альгоменореї. Крім цього, рослина здатна посилювати виділення молока у матерів, що годують дітей грудьми.

Плоди цієї рослини є одним із складників шлункового та вітрогінного чаю, входять вони до складу і заспокійливих чаїв. Всі частити рослини можна вживати для приготування їжі.

Внутрішньо застосовується олія з кмину (Oleum Carvi), яку потрібно приймати декілька крапель на чану ложку цукру два або три рази на добу.

Кминна вода (Aqua Carvi) вживається при кишкових коліках по чайній ложці тричі на добу або при необхідності.

Щоб приготувати настій насіння кмину звичайного потрібно 20 грам сировини залити склянкою окропу і настоювати до повного охолодження. Пити цей засіб слід по третині склянки тричі на добу за декілька хвилин до вживання їжі. У разі застосування настою як вітрогінного засобу його приймають після їжі.

Зовнішньо застосовується суміш олії кмину і соняшника у співвідношенні 2:100. Таку суміш використовують для лікування простуди у якості натирання, а також для знищення шкірних паразитів.