Конюшина лучна (Tritolium pratense, конюшина червона) - це розсіяно-опушена трав’яниста багаторічна лікарська рослина, що належить до родини бобових. В конюшини лучної багато висхідних, розгалужених, зігнутих дугою стебел, висота яких може сягати 60 см. Листя рослини трійчасте, видовженої або яйцеподібної форми з цілими краями та виїмкою на вершечку. Прилистки цієї трави плівчасті, яйцеподібні, звужуються в тонкі вістря, прирослі до черешків. Квіти конюшини лучної пурпурового, червоного або рожевого відтінку, неправильні, дрібні, сидячі, розташовані на кінчиках пагонів у формі головчастих суцвіть. Квітка трави конюшини волохато-опушена, має чашечку з десятьма жилками. Плоди рослини боби, вона цвіте з травня до вересня.
Конюшину лучну можна знайти в чагарниках, на узліссях, заплавних луках. Вона росте практично всюди на території нашої країни.
Хімічний склад і заготівля конюшини лучної
Для приготування ліків у медицині застосовуються суцвіття конюшини (Flores Trifolii pratensis), які заготовляють разом з верхніми листками в період цвітіння. Спочатку зібрану конюшину трохи в’ялять на сонці, а потім сушать в теплих приміщеннях або під наметом при хорошій вентиляції. При цьому слід постійно наглядати за процесом сушіння, щоб головки не пересохли і не висипались. Готової сушеної сировини отримують близько 20 % від ваги свіжої. До розряду лікарських трав конюшина лучна, як і конюшина гірська належить неофіційно.
Хімічний склад конюшини лучної має багато корисних для організму людини сполук. Цвіт трави має у складі жирну та ефірну олії, глікозиди трифолін та ізотрифолін, каротин, саліцилову та ряд інших кислот, вітаміни К, В, В2, Е, С.
Використання і властивості конюшини лучної
Конюшина лучна характеризується протизапальною, відхаркувальною, бактерицидною, потогінною і сечогінною дією. Однак, в більшості випадків цю лікарську рослину використовують як відхаркувальний засіб для лікування запалень дихальної системи.
Як свідчить практика, за допомогою цієї трави можна успішно лікувати цистит, бронхіальну астму, ревматизм, анемію та дисменорею. Настойка цвіту конюшини допомагає при атеросклерозі, коли хвороба супроводжується шумом у вухах і головними болями. Однак, при підвищеному артеріальному тиску вживати такий засіб не рекомендується.
У випадку набряків ниркового і серцевого походження відвари і настойки з цієї трави допомагають як сечогінний засіб. Для місцевого зовнішнього лікування конюшину лучну застосовують для приготування компресів та припарок, які будуть ефективні при болях в суглобах, опіках шкіри та абсцесах.
Перетерте свіже листя конюшини можна прикладати до виразок та гнійних ран, а свіжий сік рослини має здатність лікувати алергічні захворювання очей.
Рецепти ліків з конюшини
Для вживання внутрішньо готують настій цвіту конюшини лучної. Для цього потрібно запарити склянкою окропу три чайні ложки трави і після настоювання протягом години пити чотири рази на добу по четверті склянки за 15 - 20 хвилин до прийому їжі.
Для лікування атеросклерозу вживають настойку цвіту, приготовану з 40 грамів сировини та півлітра 40 % спирту. Ліки витримують два тижні, проціджують і вживають по 15 - 20 грамів перед сном на ніч. Тривалість лікування становить три місяці, а після двотижневої перерви курс повторюється.
У випадку поганого травлення їжі допомагає настій суміші цвіту конюшини лучної, трави золототисячника малого та листя м’яти перцевої. Порівну взяті компоненти змішують і столову ложку суміші запарюють двома склянками окропу. Після охолодження ліки проціджують і приймають три рази на добу по півсклянки за півгодини до вживання їжі.
При болючих менструаціях можна пити чай, приготований з трьох столових ложок цвіту конюшини і склянки окропу.
Щоб приготувати компрес або примочки слід застосовувати відвар з 20 грамів трави і склянки окропу.