Кропива жалка (Urtica urens, кропива мала) — це трав’яниста однорічна однодомна лікарська рослина, поверхня якої вкрита волосками. Вона відноситься до родини кропивових. Кропива має чотиригранне вертикальне стебло висотою 20 - 70 см. Листя рослини цілісне, супротивне, яйцеподібне або еліптичне, загострене, з гострозубчатими краями, довжиною від 3 до 5 см. Квіти кропиви жалкої дрібні, яскраво-зеленого кольору, одностатеві, утворюють пазушні переривчаті волоті. При цьому довжина таких суцвіть менша від черешків листків. Плоди цієї трави сім’янки, цвіте вона з травня до вересня.
Кропива жалка зустрічається на всій території нашої країни. Вона росте в садах, на городах, вздовж берегів водойм, у чагарниках та в інших подібних місцях.
Хімічний склад і зберігання кропиви жалкої
Хімічний склад кропиви жалкої схожий на склад кропиви дводомної. Листя рослини містить до 2 % дубильних речовин, глікозид уртицин, ксантофіл, каротин, віолаксантин, ксантофілепоксид, органічні кислоти, до 5 % хлорофілу, вітаміни К, В2, В3, С, а також макроелементи і мікроелементи: близько 1,5 мг% міді, до 40 мг% заліза, майже 5 мг% бору, до 8,5 мг% марганцю, 2,7 мг% титану і близько 0,02 мг% нікелю. Слід зазначити, що в процесі сушіння вітамін К, що знаходиться у листі кропиви руйнується. Коріння рослини містить вітамін С, алкалоїд нікотин, таніни, а в насіння кропиви є від 15 до 35 % жирних олій, серед яких найбільша доля припадає на лінолеву кислоту.
Ліки готують з листя кропиви жалкої (Folia Urticae urensis), яке заготовляють у період цвітіння. Листя зривають зі стебел і розкладають сушити в затіненому місті або приміщенні. Після того, як жилки листків стануть ламкими, сировина вважається готовою до зберігання. Готової сушеної сировини виходить до 22 % від ваги зібраного листя. Термін зберігання складає два роки. До лікарських рослина кропива жалка відноситься неофіційно.
Застосування в народній медицині та лікувальні властивості кропиви жалкої
В нетрадиційній медицині кропива жалка така ж популярна, як і кропива дводомна. Іноді навіть цій кропиві віддають перевагу.
Настій листя кропиви жалкої є відомим та ефективним кровоспинним засобом, що застосовується при маткових, легеневих, кишкових і гемороїдальних кровотечах. Крім цього, листя рослини має сечогінні та загальнозміцнюючі властивості.
Настої та відвари з кропиви жалкої призначають для лікування ревматизму, анемії, алергії, нервових розладів, шлункових захворювань, запорів та диспепсії.
Дуже популярні засоби з кропиви жалкої в косметиці та дерматології. Їх вживають внутрішньо при кропив’янці, сверблячці та екземі, а зовнішньо – себореї голови, запрілості, гніздовій та круговій плішивості.
Ця лікарська рослина вважається надзвичайно цінним вітамінним продуктом харчування. З листя рослини можна готувати салати, варити борщ і додавати траву до страв з м’ясом.
Рецепти ліків з кропиви жалкої
Для внутрішнього застосування готують настій з двох столових ложок листя кропиви жалкої та півлітра окропу. Витримавши дві години, настій п’ють три або чотири рази на день по півсклянки перед вживанням їжі.
Взявши дві чайні ложки сировини, яка готується з порівну взятих листя ожини сизої та кропиви жалкої, заливають склянкою окропу, настоюють дві години і приймають три рази на добу по півсклянки при дизентерії або для покращення роботи шлунку.
Як кровоспинний засіб приймають сік кропиви жалкої. Його потрібно пити три рази на добу по чайній ложці.
При себореї або плішивості миють голову відваром з листя рослини, який варять півгодини, заливши 100 грамів сировини літром оцту з водою у рівному співвідношенні. Процедуру проводять на ніч, без застосування мила.
При варикозних виразках, запрілостях і ранах готують тампони з соку кропиви і прикладають до уражених місць.
Заборонено використовувати засоби з кропиви при пухлинах яєчників, поліпах та гінекологічних кровотечах!
