- Різновиди кропив'янки
- Причини виникнення кропив'янки в дітей
- Симптоми кропив'янки у дітей
- Діагностика кропив'янки
- Лікування кропив'янки в дитини
- Профілактика кропив'янки
Кропив'янка у дітей – це захворювання алергічного генезу, що характеризується розвитком уртикарії. Кропив'янка у дітей проявляється раптовою появою на різних ділянках шкіри сверблячих пухирів, що може супроводжуватися порушенням самопочуття, лихоманкою, розладом травлення, головним болем, артралгією, набряком, бронхоспазмом, анафілаксією. Діагноз кропив'янки в дитини грунтується на клінічній картині, даних лабораторних досліджень і провокаційних тестів. Дане захворювання лікується призначенням антигістамінних та седативних препаратів, гіпоалергенної дієти, місцевого лікування, фізіопроцедур.
Кропив'янка в дитини є алергічною реакцією шкіри, що протікає з обмеженим або дифузним висипом у вигляді сверблячих папул або пухирів. Поширеність кропив'янки серед дітей становить 3-6%. В малюків віком до 2 років практично завжди спостерігається гостра кропив'янка, віком від 2 до 12 років - гостра та хронічна, а в пубертатному періоді переважає вже хронічна форма захворювання. Гостра кропив'янка в дітей нерідко поєднується з іншими алергічними захворюваннями, в половині випадків - з набряком Квінке. З урахуванням патогенезу та клінічних проявів кропив'янка є предметом розгляду дитячої алергології та дерматології.
Кропив'янка у дітей розвивається як гіперчутливість негайного, рідше уповільненого типу у відповідь на ендогенні або екзогенні подразники. Симптоми в дітей виникають за рахунок активації розташованих в шкірі клітин та викиду великої кількості медіаторів запалення, які викликають розширення капілярів, посилення проникності судинної стінки, вихід рідини в навколишні тканини. В результаті обмеженого гострого запального набряку сосочкового шару дерми в дитини виникає типовий для кропив'янки шкірний висип, первинним морфологічним елементом якої є пухир.
Різновиди кропив'янки
У сучасній класифікації прийнято поділяти види кропив'янки враховуючи перебіг, етіологію, патогенез та клінічну форму.
За перебігом розрізняють гостру (до 6 тижнів) та хронічну (більше 6 тижнів) кропив'янку, за причинним фактором - харчову, лікарську, інфекційну, паразитарну, автоімунну та ін.
Залежно від клінічної форми захворювання ділиться на фізичне, спонтанне та особливе. Враховуючи патогенез, кропив'янка може бути імунною, не імунною та ідіопатичною.
Імунні кропив'янки у дітей діляться на IgЕ-опосередковані (харчова, лікарська, інгаляційна алергія), імунокомплексні (вірусна, бактеріальна інфекція) та автоімунні.
Також у дітей зустрічаються негайні та відстрочені, локалізовані та системні, набуті та спадкові типи захворювання.
Причини виникнення кропив'янки в дітей
Кропив'янка в дитини може бути самостійною нозологічною формою або синдромом, що виникає при різних патологічних станах.
Більшість випадків гострої кропив'янки в ранньому віці обумовлені харчовою алергією (найчастіше на коров'яче молоко, рибу, морепродукти, яйця, горіхи, цитрусові). В дітей від 2 років кропивниця може бути спровокована вірусною інфекцією (вірусом гепатиту В та С, цитомегалією, герпесом, Коксакі А і В), рідше глистяною інвазією (аскаридозом, ехінококозом) та бактеріями (стрептококами групи А). Транзиторна кропив'янка в дитини може розвинутися після інфекційного мононуклеозу, мікоплазмової інфекції, краснухи.
Кропивниця в дитини може виникати при контакті шкіри з хімічними сполуками (побутовою хімією, косметичними засобами, латексом), рослинними речовинами (кропива). Шкірна алергічна реакція нерідко розвивається після укусів комах, контакту з пилковими, побутовими, епідермальними аероалергенами.
Причини хронічної кропив'янки вдається встановити лише в 20-30% випадках. Найчастіше ними є фізичні фактори, інфекції, алергія на продукти харчування та харчові добавки: тартразин, бензоати, лецитин, білкові ароматизатори), медикаменти (b-лактамні антибіотики, сульфаніламіди, полівітаміни.
Фізичні форми кропивниці в дітей можуть розвиватися внаслідок впливу тиску (уповільнена кропив'янка), механічного подразнення шкіри (дермографічна кропив'янка), УФО (сонячна кропив'янка), холодного повітря, води, вітру (холодова кропив'янка), місцевого тепла (теплова кропив'янка), вібрації (вібраційна кропив'янка), води (аквагенна кропив'янка). Захворювання в дітей може виникати відразу після впливу провокуючого чинника та зберігатися кілька годин, або може з'являтися відстрочено, через кілька годин та зберігатися більше доби.
Симптоми кропив'янки у дітей
Гостра кропив'янка характеризується раптовою появою на шкірі дуже сверблячих плям та пухирів блідо-рожевого кольору, які найчастіше з’являються на тулубі, руках та сідницях. Пухирі представляють собою округлі утворення з матовим відтінком та обідком гіперемії на поверхні шкіри. При цьому вони можуть зливатися в досить великі ділянки.
Шкірні зміни можуть супроводжуватися порушенням загального стану: ознобом, підвищенням температури, головним болем, блювотою, діареєю. Ураження слизових оболонок ротової порожнини, носоглотки та гортані спостерігається рідко. Перший висип тримається недовго, від декількох хвилин до 1-2 годин, та зникає без формування вторинних елементів, але можуть з'явитися нові висипання. При дермографічній гострій кропивниці свербіж в дитини може не виникати.
Гігантська кропив'янка або гострий ангіоневротичний набряк (набряк Квінке) в дітей виражається різким розвитком локального набряку шкіри, слизової та підшкірної жирової клітковини (часто в області губ, очей, статевих органів). При локалізації набряку в області гортані можливий стан задухи. Набряк Квінке в дитини може поєднуватися зі звичайною кропив'янкою та бути схильним до рецидивів.
Хронічна кропив'янка в дитини розвивається при тривалій сенсибілізації, відрізняється нападоподібним перебігом та менш інтенсивним висипанням. При цьому відчувається слабкість, субфебрильна температура, головний біль, артралгії, нудота, діарея. Болючий свербіж (особливо вночі) може призвести до невротичних розладів. Довго зберігаються уртикарні елементи висипу, які можуть переходити в стадію папул (вузликів червоно-бурого кольору) з розвитком в дитини папульозної кропив'янки, що супроводжується гіперкератозом та акантозом.
Холодова кропивниця в дітей виявляється протягом декількох хвилин після впливу холоду або відразу після зігрівання охолодженої шкіри, а при ураженні великих ділянок шкіри може поєднуватися з анафілактоїдними псевдоалергічними реакціями. Вживання холодної їжі (морозива, холодної води, охолоджених фруктів) може супроводжуватися орофарингенним набряком та гастроінтестинальними симптомами.
Сонячна кропив'янка характеризується уртикарним висипанням, сверблячкою, еритемою на відкритих ділянках шкіри обличчя, верхніх кінцівок з перших хвилин інсоляції. Можливі порушення дихання (бронхоспазм), серцевої діяльності, артеріальна гіпотонія, іноді - шоковий стан.
Папульозна кропив'янка в дитини проявляється дрібними пухирями на місці укусу комахи і може зберігатися більше 24 годин. При повторних укусах можливий розвиток системних алергічних реакцій. Також кропивниця в дитини може супроводжуватись лихоманкою, збільшенням лімфовузлів, болями в суглобах.
Діагностика кропив'янки
Діагностика кропив'янки проводиться дитячим алергологом-імунологом або дерматологом, базуючись на клінічних симптомах та зібраному анамнезі, результати фізикального та лабораторного досліджень. З'ясовується час появи, тривалість висипань та частота загострень захворювання, а також наявність супутніх захворювань в дитини (шлунково-кишкових, неврологічних, автоімунних).
Лабораторні дослідження при кропивниці у дітей включають клінічний та біохімічний аналіз крові, визначення загального IgЕ та аллергенспецифічних IgE-антитіл, загальний аналіз сечі, аналіз калу на яйця гельмінтів. Для виявлення причин захворювання виконують дослідження крові на антинуклеарні фактори, антитіла до тиреоглобуліну, криоглобуліну, ревматоїдний фактор, рівень C3 та C4 компонентів комплементу, провокаційні тести і шкірні проби (харчові, холодові, теплові, лікарські).
Уртикарний дермографізм визначають легким натисканням на шкіру тупим предметом, а холодову кропив'янку - пробою з кубиком льоду, теплову - прикладанням до шкіри теплого (40-48 градусів) предмета, контактну - аплікаційними пробами.
Диференційний діагноз кропив'янки здійснюють з дифузним нейродермітом, алергічним контактним дерматитом, еритемою, мастоцитозом.
Лікування кропив'янки в дитини
При кропивниці дитину потрібно максимально віддалити від патогенетичних факторів, які викликали розвиток захворювання (харчові, інгаляційні, лікарські алергени).
При гострій та хронічній кропивниці дітям призначають антигістамінні препарати: (тавегіл, діазолін, фенкарол), препаратом вибору при уртикарії є дезлоратадин (еріус), що блокує Н1-гістамінні рецептори, та має виражену антиалергійчну протизапальну активність. В окремих випадках при хронічній кропив'янці дітям призначають комплексний прийом блокаторів Н1 та H2 рецепторів гістаміну. При стійких до лікування формах кропивниці призначають адреналін та глюкокортикоїди (преднізолон).
Для полегшення сверблячки застосовують седативні та десенсибілізуючі препарати кальцію, місцеве лікування (ванночки з відваром ромашки, череди, дубової кори, морської солі). Можливе проведення специфічної десенсибілізації з урахуванням даних алергологічних проб, аутогемотерапії, введення гістоглобуліну, протиалергічного імуноглобуліну.
При розвитку захворювання на тлі інфекційного процесу призначають відповідні антибактеріальні, противірусні, протигрибкові або антигельмінтні засоби.
Індивідуально підібрана елімінаційна або гіпоалергенна дієта, фізіотерапія (УФО, діатермія хребта, голкорефлексотерапія) допомагають полегшити перебіг кропив'янки у дітей. Легкі форми дермографічної кропив'янки лікування не потребують.
Профілактика кропив'янки
Розвиток гострої кропив'янки в малюків може ускладнитися системним алергічним загрозливим станом (анафілаксією, бронхоспазмом), який вимагає невідкладної медичної допомоги. Результат захворювання в дітей при дотриманні всіх рекомендацій в основному є сприятливим. Протягом перших 72 годин спостерігається покращення стану у 70% хворих з гострою формою та у 30% - з хронічною.
Прогноз хронічної кропив'янки значною мірою залежить від її форми. Найбільш виражений перебіг відзначається при аутоімунній, інфекційній та фізичній формах кропивниці в дітей, а для алергічної та ідіопатичної форм захворювання прогноз є більш сприятливим.
Профілактика загострень та рецидивів захворювання включає дотримання дієти, виключення контактів з алергенами та мінімізація впливу провокуючих чинників, а також нормалізація стану ШКТ і нервової системи, санація вогнищ хронічної інфекції, лікування аутоімунної та ендокринної патології.
