Лаватера тюрінгська (Lavatera thuringiaca, хатьма тюрінгська) - це трав'яниста повстиста сіра багаторічна лікарська рослина, що належить до мальвових. У неї розгалужене зверху або пряме стебло, його довжина може становити від 50 до 200 см. Листя лаватери чергове, довго черешкове. Верхні листки 3 - 7-лопатеві, а нижні - 5-лопатеві, кутасті. У цієї рослини п'ятипелюсткові великі квіти, розташовані у вигляді китицеподібного лопатевого суцвіття. Пелюстки квітки обернено-трикутні, насиченого рожевого кольору. Плоди лаватери тюрінгської складаються з багатьох, розміщених кільцем сім'янок. Вона цвіте з червня до жовтня.
Лаватера тюрінгська зустрічається майже всюди на території нашої країни. Найчастіше цю рослину можна побачити у лісі, на пагорбах, в чагарниках, на городі та в саду між бур'яном.
Хімічний склад і лікувальні властивості лаватери тюрінгської
Для приготування лікарських засобів застосовується листя рослини, яке заготовляють під час її цвітіння. Також ліки готують з коріння, яке викопують осінню. До розряду лікарських лаватера належить неофіційно.
Хімічний склад лаватери тюрінгської поки що не вивчений. Але стало відомо, що в корінні рослини міститься багато слизу, а в листі є значна кількість аскорбінової кислоти.
Лікувальні властивості цієї рослини схожі на властивості алтеї лікарської. Тобто, ця рослина має протизапальні властивості та чинить обволікаючу дію.
У нетрадиційній медицині відвар коріння лаватери використовується як внутрішній засіб при кашлі, застуді, проносі, а також для лікування ряду кишково-шлункових хвороб.
Іноді настій кореня лаватери тюрінгської застосовуються для лікування себорейного дерматиту і як засіб від вугрів. З сушеного листя рослини готують мазь, яка допомагає при невралгія і ревматизмі, зменшуючи біль. Посічене свіже листя можна прикладати до уражених місць при лишаях, виразках шкіри, фурункулах, гнійниках.
Рецепти ліків з лаватери
Для внутрішнього вживання готується відвар коріння лаватери з 8 грамів сировини і склянки води. Цей засіб вживають тричі на добу по столовій ложці.
Для зовнішнього застосування 6 грамів коріння настоюють добу на склянці холодної очищеної води. Після цього настій використовують для примочок.
Мазь з лаватери тюрінгської отримують шляхом розтирання двох столових ложок листя, після чого його змішують з незначною кількістю вазеліну або вершкового масла.
Розтерте на порошок коріння рослини змочують водою, щоб отримати емульсію у вигляді сметани. Потім кашку проціджують і застосовують для промивання статевих органів, ротової порожнини і носоглотки.
