- Характеристика збудника лептоспірозу
- Патогенез лептоспірозу
- Симптоми лептоспірозу в дитини
- Ускладнення при лептоспірозі
- Діагностика лепроспірозу в дітей
- Лікування лептоспірозу в дітей
- Прогноз та профілактика лептоспірозу
Лептоспіроз у дітей – це природно-вогнищеве зоонозне інфекційне захворювання, яке характеризується ураженням печінки, нирок і нервової системи на фоні загальної інтоксикації. Часто лептоспіроз в дитини супроводжується жовтяницею та геморагічними симптомами. Збудники лептоспірозу можуть проникати в організм дитини через травмовані шкірні покриви та слизові оболонки. Від моменту зараження до первинних проявів захворювання може пройти від кількох днів до кількох тижнів. У випадку ранньої діагностики лептоспірозу у дітей важливу роль відіграє мікроскопічне виявлення в крові лептоспір, а бакпосів зазвичай має ретроспективне значення.
Характеристика збудника лептоспірозу
Лептоспіроз у дітей провокує Leptospira interrogans – рухлива грамнегативна аеробна спіралеподібна паличка, подібна до спірохети. На сьогоднішній день відомо близько 250 сероварів лептоспір. Ці мікроорганізми мають помірну стійкість у навколишньому середовищі. При цьому патогенні лептоспіри гинуть під дією сонячних променів та високої температури. Різні штами цих бактерій можуть жити у воді від кількох годин до кількох тижнів. В сухій землі ці палички зберігаються життєдіяльність до 2 годин, а в вологій - до 1 року. Лептоспіри переносять заморожування, можуть прожити всю зиму у вологій землі та водоймах. На продуктах харчування ці бактерії зберігаються від 1 до 2 днів і гинуть через 20 хвилин після обробки 1% хлороводневою кислотою або 0,5% розчином фенолу.
Основним джерелом лептоспірозу в навколишньому середовищі є гризуни (щурі та миші), а також ссавці, які їдять комах (землерийки, їжаки). Також джерелом цієї інфекції для дітей можуть бути домашні тварини (корови, свині, кози, вівці, коні) та інші хутрові звірі. Домашні тварини є контагіозними протягом всього часу захворювання, а гризунам характерний хронічний лептоспіроз із виділенням збудників лептоспірозу з сечею. Однак передача інфекції між дітьми є дуже малоймовірною.
Лептоспірозом дитина може заразитись за допомогою фекально-орального механізму, що передбачає в основному водний шлях. Також слід відзначити ймовірність зараження лепроспірозом дітей харчовим та контактним шляхом. При цьому зараження відбувається через слизові оболонки та мікро тріщини шкіри. Найчастіше випадки зараження цим захворюванням зустрічаються під час купання в забруднених водоймах (з ковтанням води), контакті з сільськогосподарськими тваринами.
Діти характеризуються високою природною сприйнятливістю до лептоспірозу. Однак після перенесення захворювання у дитини виникає стійкий і тривалий імунітет, який є специфічним для конкретного виду бактерій. Тому є висока ймовірність повторного зараження бактеріями з іншою антигенною структурою.
Патогенез лептоспірозу
Входом в організм дитини для лептоспір є слизові носоглотки, травного тракту, пошкодження шкірних покривів, а також у рідкісних випадках статеві органи та сечовивідні шляхи. У місці проникнення інфекції патологічних змін не спостерігається. Лептоспіри переносяться в організмі з потоком лімфи, накопичуються и в лімфовузлах і там розмножуються. Звідти вони розповсюджуються по кровоносній системі та органах. Лептоспіри тропні до макроцитарних фагоцитам, найчастіше накопичуються в тканинах печінки, нирок, селезінки і навіть легень, викликаючи запальний процес.
Симптоми лептоспірозу в дитини
Інкубаційний період лептоспірозу у дітей триває від декількох днів, до кількох тижнів, в середньому складаючи близько 2 тижнів. Починається захворювання гостро, при різкому та значному підвищенні температури, з сильним ознобом та яскравою симптоматикою інтоксикації організму (міальгія, головна біль, болі в черевних і литкових м'язах, безсоння, анорексія, загальна слабкість). Під час огляду хворої дитини спостерігається набряклість обличчя, може бути герпетиформна висипка на крилах носа і губах. Внутрішній вміст везикул носить геморагічний характер. Кон'юнктива у дитини роздратована, спостерігається помірна гіперемія слизової зіва, ротоглотки. Також можуть бути крововиливи всередині підслизового шару.
Подібна на кір або петехіальна висипка на тілі та кінцівках з'являється через кілька днів. Такі висипання можуть зберігатися від кількох годин до кількох діб. З перших днів захворювання клініку може доповнити геморагічний синдром (крововиливи та пітехії). При важкому перебігу часто спостерігається у дитини геморагічний висип на ліктьових згинах і в пахвових впадинах, гематурія (з видимою домішкою крові в сечі), носові та шлунково-кишкові кровотечі, кровохарканням (набряк легень).
Порушення роботи дихальної системи у дітей при початку захворювання не спостерігаються, а з’являються при розвитку інфекції, під час середньо важкого і важкого перебігу захворювання. Найчастіше такі порушення мають патогенетичні зв'язки з геморагічним синдромом.
Збої в серцевій діяльності (падіння тиску, глухі серцеві тони, зміна ритму) найчастіше пов'язані з інтоксикацією. Крім того, під час захворювання у дітей може відзначатися порушення роботи травної системи, а саме: нудота, біль в животі, блювота, спленомегалія, болючість і важкість при пальпації правого підребер'я. Інколи в дитини починається жовтяниця з характерними симптомами: пожовтіння склер, шкіра набуває інтенсивного шафранового відтінку, знебарвлюється кал, а сеча в дитин стає пивного кольору. Також дітей при лептоспірозі може турбувати свербіння шкіри.
При ураженні нирок діти скаржаться на сильний біль в районі нирок. При цьому спостерігається олігурія (анурія), сеча стає темною, інколи в ній помітні домішки крові.
При лептоспірозі у дітей відзначаються також характерні розлади нервової системи: головні болі, безсоння, підвищене збудження, занепокоєння. Іноді в дитини присутні менінгеальні симптоми (приблизно в 10% випадків під час перебігу лептоспірозу клініка буває схожою на серозний менінгіт).
Лихоманка при лептоспірозі в дитини триває близько тижня, а потім відбувається критичне падіння температури. Після цього може виникнути повторна лихоманка, після якої наступає реконвалесценція з характерним поступовим згасанням симптомів і відновленням нормального функціонування органів.
При своєчасному наданні дитині медичної допомоги і помірній важкості перебігу лептоспірозу одужання починається з 3-4 тижня. У 20% випадків відзначаються рецидиви інфекції, під час яких спостерігається менша виразність лихоманки і поліорганних порушень, а тривалість нападів складає лише кілька днів. Загалом рецидиви інфекції можуть продовжуватись до кількох місяців.
Ускладнення при лептоспірозі
Найбільш поширеним ускладненням лептоспірозу є ниркова недостатність. При важких випадках захворювання ниркова недостатність може розвинутися в дитини протягом першого тижня, що у 60% випадків призводить до смертності.
Також серед ускладнень слід зазначити печінкову недостатність, геморагію в тканини м’язів, надниркових залоз і легенів, внутрішні кровотечі. Також з боку нервової системи можливе ускладнення у формі менінгіту або менінгоенцефаліту. Що стосується органів зору, лептоспіроз може викликати ірит та іридоцикліт. Крім всього цього інфекційне захворювання часто сприяє приєднанню вторинних бактеріальних інфекцій, таких як: пролежні, пневмонія та абсцеси.
Діагностика лептоспірозу в дітей
При загальному аналізі крові під час лептоспірозу в дитини спостерігається присутність бактеріальної інфекції, а саме лейкоцитоз і підвищення ШОЕ. У період загострення лептоспірозу може зменшуватись кількість еритроцитів, концентрація тромбоцитів та еозинофілів.
Щоб проаналізувати стан органів дитини часто застосовують біохімічний аналіз крові (визначаючи функціональні порушення роботи печінки), аналіз сечі (для виявлення мікрогематурії та жовтяниці). У випадку наявності геморагічного синдрому досліджують згортання (коагулограма). При ураженні нирок дитини під час захворювання на лептоспіроз потрібна консультація нефролога і проведення УЗД нирок. При менінгіальних симптомах необхідна люмбальна пункція.
Специфічна діагностика лептоспірозу передбачає бакпосів крові (бактерії можна виявити у краплині крові під час мікроскопії), а в окремих випадках необхідне виділення збудника з бакпосівом на поживному середовищі. Враховуючи тривалий ріст лептоспіри бакпосів відіграє значну роль при ретроспективному підтвердженні діагнозу. Серологічна діагностика виконується в парних сироватках за допомогою РНГА та HCR. Титр антитіл починає збільшуватись при загостренні захворювання. Ще раз аналіз виконують в період реконвалесценції. Ще одним специфічним і високоефективним методом діагностики лептоспірозу є визначення наявності ДНК бактерій із застосуванням ПЛР. Такий аналіз може виконуватись з першого дня захворювання.
Лікування лептоспірозу в дітей
Діти, що захворіли на лептоспіроз, підлягають обов’язковій госпіталізації, враховуючи високу ймовірність небезпечних ускладнень. Госпіталізація дозволяє здійснювати жорсткий клініко-лабораторний контроль стану організму дитини під час перебігу захворювання.
Таким дітям призначається постільний режим протягом всього періоду лихоманки, включаючи 2 дні після того, як температура тіла нормалізувалась. У випадку виникнення симптомів ниркової недостатності дітей залишають в лікарні до повного одужання. При харчуванні обмеження визначаються відповідно до наявних функціональних порушень роботи нирок і печінки.
Етіотропна терапія здійснюється за допомогою антибіотиків. Для лікування лептоспірозу у дітей чудово себе зарекомендував бензилпеніцилін при внутрім’язовому введенні. Як альтернативний варіант може використовуватись ампіцилін, який вводиться внутрівенно. Якщо перебіг захворювання є вкрай важким, для лікування використовують доксициклін.
Серед методів неспецифічної терапії слід відзначити симптоматичні засоби, дезінтоксикацію, контроль роботи серцево-судинної і дихальної системи, а також реологічних властивостей крові. При появі печінкової, ниркової та серцевої недостатності, або набряку легенів застосовують традиційні методи інтенсивної терапії.
Прогноз та профілактика лептоспірозу
Найчастіше лептоспіроз у дітей має сприятливий прогноз. При цьому летальні випадки виникають зазивай при несвоєчасному або недостатньому наданні допомоги, при значно ослабленому імунітеті. На сьогоднішній день смертність серед дітей від лептоспірозу не перевищує 1%. Однак при масових епідеміях цей показник може зрости до 15 або навіть 20%.
Під час профілактики лептоспірозу в першу чергу передбачається жорсткий контроль за станом здоров’я сільськогосподарських тварин, знищення та обмеження кількості гризунів (дератизація дитячих закладів і об'єктів сільського господарства). Дотримання санітарно-гігієнічних правил, включаючи контроль чистоти водних джерел (джерел водопостачання населення і громадських пляжів).
