Лещиця волотиста (Gipsophila paniculata, качим волотистий) - це трав'яниста багаторічна лікарська рослина, що має вид круглого куща. Вона належить до родини гвоздикових. Висота лещиці становить 50 - 100 см. У неї сильно розгалужене, знизу опушене а зверху голе стебло. Листя цього куща сидяче, супротивне, вкрите тонкою восковою плівкою. Листя на стеблах загострене, лінійно-ланцетне, а нижні листки мають яйцеподібну форму, .вони швидко засихають. Квіти лещиці волотистої двостатеві, правильні, дрібні. Квітка тримається на тоненькій ніжці і складається з п'яти білих пелюсток з цілими краями, що удвічі довші за чашечку. Квіти утворюють волотеподібні суцвіття. Ця рослина розцвітає у червні і цвіте до серпня, її плоди коробочки.
Лещиця волотиста часто зустрічається у Степу та Лісостепу, а також на Поліссі та в Північному Криму. Вона віддає перевагу вапняним і піщаним ґрунтам. До лікарських рослин цей кущ відноситься неофіційно. Для лікування можна застосовувати верхню частину рослини та її коріння.
Фармакологічні властивості та хімічний склад лещиці волотистої
Хімічний склад цієї рослини досліджений не повністю, але відомо, що в корінні міститься близько 2,5 % гіпсозиду та інших тритерпенових сапонінів, 2,2 % сахарози, флавоноїди лютеолін, орієнтир, апігенін, качимозид, адоніверніт, гомоорієнтин та ін. Стебла і листя лещиці волотистої містять сапоніни, флавоноїди, сліди алкалоїдів, аскорбінову кислоту, вуглеводи і фенолкарбонові кислоти (кавову, трикофеїлхінну, чотирикофеїлхінну).
Коріння лещиці використовують так само, як і коріння мильнянки лікарської - як сурогат мила і відхаркувальний засіб. Також відомо, що ліки з кореня лещиці проявляють блювотні та проносні властивості. Настій цієї рослини використовують як проносні ліки та лікують ним печінку.
Під час ряду експериментів було встановлено антимікробні властивості лещиці волотистої. Листя рослини можна використовувати як засіб для відлякування мух та інших комах. З коріння виготовляють шампуні, миючі засоби і креми для гоління.
Цей кущ має токсичні речовини, тому використовувати сировину потрібно дуже обережно, порадившись з лікарем.
