Бронхіальна астма може по різному впливати на здоров’я жінки загалом і перебіг вагітності зокрема. Однак погіршення стану спостерігається значно частіше, ніж покращення. Як свідчить статистика, важкі напади захворювання у вагітних практично не спостерігаються. Вище згадувалось, що по різному впливає астма і на сам перебіг вагітності у жінок, але важка форма хвороби, яку дуже важко контролювати лікарям, значно збільшує ймовірність:
- недоношеності дитини;
- обмеження росту;
- прееклампсії;
- погіршення стану і смерть матері (часто є необхідність у кесаревому розтині).
Для лікування бронхіальної астми під час вагітності застосовуються кортикостероїди та інгаляційні бронходилататори. У випадку погіршення стану вагітної лікарі можуть призначити введення внутрішньовенно метилпреднізолону, після чого лікування продовжується пероральним застосуванням преднізолону.
Вагітність, як правило, ніяк не впливає на лікування бронхіальної астми. Просто жінкам пояснюють методи і способи, як правильно контролювати захворювання, включаючи зменшення впливу тригерних агентів та регулярне вимірювання легеневої функції. Для цього застосовується портативний пневмотахометр.
Основним засобом підтримки під час лікування астми при вагітності є інгаляційні форми кортикостероїдів та бронхолітиків. При цьому для інгаляцій перевага надається будесоніду, оскільки він, як свідчить статистика численних застосувань, не підвищує ймовірність вроджених вад розвитку в дітей. Що стосується Теофіліну, його лікарі намагаються не призначати.
Якщо у вагітної виникають гострі напади астми, тоді крім бронхолітиків можливе внутрішньовенне застосування метилпреднізолону в дозі 60 міліграмів через кожні 6 годин. Введення препарату таким чином триває впродовж 24 - 48 годин. Надалі лікування продовжується пероральним вживанням преднізололну, дозування якого поступово зменшують.
