- Що робити батькам, якщо дитина заїкається?
Розлади мови в дітей можуть бути різноманітні. Але найчастіше батькам та вчителям доводиться стикатися із заїканням - порушенням плавності та ритмічності мови. Не дивно, що цьому розладу присвячено багато наукової літератури, яка базується на працях відомих неврологів, логопедів, психологів.
Насамперед слід розглянути, чому може виникати заїкання в дитини. Тут свою роль можуть зіграти як спадкова схильність або важкий перебіг вагітності та пологів, так і різні захворювання, які супроводжуються запаленнями або набряком мозку, порушенням мозкового кровообігу, і багато іншого. Часто початок захворювання батьки дитини пов'язують з переляком, з емоційним потрясінням, викликаним перенесеною травмою, розлукою з близькими людьми. Найчастіше заїкання проявляється при бурхливому або ранньому розвитку мови.
Порушення мови при заїканні можуть бути різноманітні - від легких одиничних запинок у разі сильного хвилювання до важких форм з судорожними проявами та страхом мовлення.
Маленьким дітям заїкання, як правило, не заважає спілкуватися з близькими або з однолітками в дитячому садку. Але чим старша дитина, тим важче вона переносить своє порушення мови. У підлітковому віці діти, які заїкаються, намагаються говорити якомога рідше, короткими, рубаними фразами. У них змінюється сприйняття навколишнього світу, складається особливий невротичний тип поведінки. В такому випадку кажуть, що в дитини логоневроз.
Що робити батькам, якщо дитина заїкається?
Насамперед, не потрібно показувати дитині своєї тривоги, бо це викличе в неї ще більшу стурбованість. Також не можна насміхатись з дитини. Не слухайте порад своїх знайомих та колег, які стверджують, що все пройде само по собі, мовляв, думки малюка поки що випереджають мову. Ще гірше повірити в те, що з заїканням неможливо нічого зробити і дитині нічим допомогти.
При появі перших запинок у мові при повторенні окремих приголосних звуків на початку або в середині слова, а також при затягуванні голосних, слід негайно звернутись до невропатолога або психоневролога.
В перші кілька тижнів можна спробувати спустити все на гальмах. Для цього треба обов'язково виконати ряд умов:
- якщо в сім'ї є людина, яка теж заїкається, доведеться скоротити до мінімуму тривалість її контакту з дитиною (бажано навіть виключити такі контакти повністю);
- всі члени сім'ї повинні постаратися в присутності дитини говорити повільно, чітко, виразно, навіть трохи співуче;
- ні в якому разі не можна кричати на дитину, і взагалі краще всім в будинку розмовляти тихіше;
- в сім'ї не повинно бути бурхливого з'ясування стосунків між дорослими (навіть якщо дитина не є безпосереднім свідком таких сцен);
- дитину потрібно відгородити від бурхливих емоційних ігор;
- якщо малюк не хоче ходити в дитячий садок, плаче, замикається в собі, нехай побуде вдома доти, поки не стане спокійнішим;
- потрібно звести до мінімуму спілкування дитини з телевізором та тривалі комп'ютерні ігри;
- навіть мультфільми, які дивиться дитина, повинні бути м'якими, без хвилюючих сюжетів (про перегляд бойовиків та трилерів, які люблять дивитися школярі, взагалі говорити не будемо);
- також слід уникати відвідування дитиною театру і кіно, масових гулянь та святкових вистав, де бувають значні скупчення людей;
- потрібно частіше гуляти з дитиною та спокійно спілкуватись;
- на ніч малюку бажано прочитати спокійну добру казку.
Одним словом, дитині треба створити умови, в яких вона відчує себе бажаною та улюбленою, тобто умови, що виключають зайві емоційні навантаження, як негативні так і позитивні.
Якщо дитина заїкається, їй не рекомендуються далекі подорожі в екзотичні країни. А ось відпочинок на дачі в колі сім'ї, без різкої зміни клімату, може значно покращити ситуацію та допомогти дитині подолати мовні складнощі.
Дуже важливо виконувати рекомендації лікаря по медикаментозному лікуванню. Тривалі курси заспокійливих препаратів, легких снодійних, переважно рослинного походження, допоможуть закріпити позитивний ефект. Це стосується в основному тих випадків, коли заїкання тільки почалося.
Якщо дитина заїкається давно, багато місяців або навіть років, то дані вище рекомендації залишаються необхідними, але їх буде недостатньо. Необхідно звернутися за допомогою не тільки до лікаря-невролога, а й до логопеда. Курс логопедичних занять, на яких дитина навчиться прийомам, що дозволяють обходити заїкання, допоможуть їй вирівняти ритм та плавність мови, а систематичне використання таких прийомів у повсякденному житті призведе до закріплення стійкого навику мови.
Для дитини-школяра заняття з логопедом створюють додаткове навантаження, тому на цей час малюка краще звільнити від інших навантажень: посилених занять спортом, факультативного вивчення іноземних мов тощо.
Часто батьки намагаються завантажити дитину додатковими заняттями, щоб малюк даремно не гаяв час. Це може виявитись для дитини непомірним навантаженням, спричиняючи постійну втому, на тлі якої заїкання буде набувати більш важкого характеру. Батькам слід зрозуміти, що їхній дитині навіть на звичайні шкільні заняття доводиться витрачати значно більше інтелектуальних та емоційних зусиль, ніж школярам без мовних вад.
Особливо важливим є питання емоційного комфорту, який є необхідним для дитини. Заїкання дитини саме по собі породжує в неї тривожне відчуття. Тому малюку потрібна щоденна емоційна підтримка, щоб він переконався, що його люблять таким, яким він є. Особливо це стосується батьків, які є основною опорою та підтримкою.
Іноді дитину потрібно висварити за той чи інший проступок. В такому випадку слід вести мову саме про цей поступок, але ні в якому випадку не казати малюкові, що він поганий.
Неприпустимо, коли при виникненні сварок між дітьми в школі або на вулиці дитині вказують на її мовний дефект. На жаль, такі ситуації трапляються не лише між дітьми, але й при спілкуванні з дорослими та вчителями зокрема.
На щастя, переважна більшість вчителів не дозволяють собі нічого подібного. Вони навпаки намагаються допомогти дитині. Наприклад вчителі повинні дати можливість дитині відповідати на питання в спокійній обстановці, після занять або на перерві.
Діти, які заїкаються, звичайно, не повинні проходити перевірок на швидкість читання, які є типовими для школярів молодших класів. А от вчити вірші в спокійній обстановці, та читати їх без запинок, буде дуже корисно. Ще краще залучати таких дітей до співання в хорі. При цьому обмежувати їх участь в самодіяльності та концертах не потрібно.