Лимон (Citrus limon, цитрина) - це вічнозелене невеличке плодове деревце, яке належить до родини рутових. Його максимальна висота може сягати 3 - 5 метрів. Молоді гілки лимона мають червоняво-фіолетовий відтінок. Листя еліптичне або яйцеподібне, чергове, шкірясте, із загостреними кінчиками, зрощене з черешками. Квіти цієї лікарської рослини двостатеві, парні або одиничні, розташовані в пазухах листків (рідше китицями) на кінчиках гілок. Квіти лимона мають дуже відігнуті білі пелюстки з легким блідо-рожевим забарвленням із зовнішньої сторони. Плоди цього дерева овальні або яйцеподібні, мають носики на вершках і ягодоподібну структуру. Колір плодів яскраво-жовтий. Цвіте лимон з березня по квітень.
У дикій природі лимон не зустрічається. В нашій країні це дерево вирощується як плодова оранжерейна рослина.
Фармакологічні властивості та хімічний склад лимона
У якості сировини для приготування ліків застосовуються плоди цієї рослини.
Хімічний склад лимона дуже багатий вітамінами та корисними для організму речовинами. М'якуш плодів містить до 8 % лимонної кислоти, близько 3 % цукру, 90 мг% аскорбінової кислоти, а також пектини, флавоноїди, вітаміни груп А і В, сесквітерпен, похідні кумарину, сполуки міді та калію. У шкірі плодів знаходиться близько 0,6 % ефірної олії та значна кількість флавоноїдів. Основними складниками ефірної олії з плодів цієї рослини є альдегід цитраль і терпен лимонен, вміст яких становить відповідно 6 та 90 %.
Своїм цілющим властивостям лимон завдячує наявності у складі плодів дуже великої кількості вітамінів. Відомо, що вживання свіжих лимонів, лимонного соку і чаю з лимоном рекомендується у випадку гіповітамінозів С і В, порушеннях обміну речовин в організмі, гарячкових станах, ревматизмі, подагрі та нирковокам'яній хворобі.
Зовнішньо застосовується сік плодів лимона розведений водою. Його використовують для полоскань ротової порожнини при запальних процесах.
Застосування лимона в народній медицині
Вичавленим свіжим соком лимона рекомендують протирати шкіру обличчя з метою видалення комедонів (Comedones faciei). Перед цим, щоб досягти більш значного і стійкого ефекту, потрібно прийняти парову ванночку.
При нудоті та блюванні вагітним жінкам радять прикладати до ямки під грудьми свіжий розрізаний навпіл лимон.
Ефірну олію, що міститься у шкірі плодів лимона, застосовують як спеціальний засіб для покращення запаху фармацевтичних препаратів та їх смаку. Також використовується ефірна олія лимона в серійному виготовленні парфумерії та в кондитерській промисловості.
Незважаючи на значну користь для організму, вживання плодів лимона потрібно обмежувати, оскільки вони містять велику кількість лимонної кислоти. При певних захворюваннях шлунка, печінки, підшлункової залози, жовчного міхура і кишечника вживати лимони взагалі заборонено (наприклад, при хронічному і гострому панкреатиті). Також відомо, що безконтрольне часте вживання лимонів може бути досить шкідливим для організму.
Крім вищевказаних способів застосування лимони також відомі як засіб від себореї. В цьому випадку з плодів рослини виготовляється маска для обличчя. Для того, щоб її приготувати, потрібно збити білок курячого яйця з чайною ложкою лимонного соку і нанести отриману суміш на шкіру обличчя. Тривалість процедури зазвичай складає 25 хвилин, після чого засіб змивається водою. Таку маску рекомендують накладати до 2 разів на тиждень.
