Лобода біла (Chenopodium album) — це трав'яниста однорічна лікарська рослина сірувато-зеленого відтінку. Поверхня її врита білою паволокою, відноситься ця трава до родини лободових. Стебла лободи білої сильно розгалужені, вертикальні, смугасті, борозенчасті, довжиною від 20 до 100 см. Листя рослини просте, тонке, чергове, довгочерешкове, яйцеподібної ромбічної форми, іноді може бути ланцетне, з цілими краями або неправильними зубцями. Квіти лободи п’ятичленні, двостатеві, маленькі, ледве помітні, утворюють волотеподібні суцвіття. Листки оцвітини вриті паволокою, овальні, зелені, з виступами повздовж спинок. Плоди рослини - однонасінні горішки, що містять плівчастий тонкий оплодень. Насіння всередині чорне, схоже на сочевицю, горизонтальне. Цвіте лобода з липня до жовтня.
Лободу білу часто можна знайти на городі, серед посівів на полях, біля автомобільних доріг майже всюди на території нашої країни. Для приготування препаратів у народній медицині застосовується трава (Herba Chenopodii albi), яку заготовляють під час цвітіння, та насіння (Semen Chenopodii albi). До розряду лікарських рослин ця трава належить неофіційно.
Хімічний склад і лікувальні властивості лободи білої
До складу рослини входять такі речовини, як бетаїн, алкалоїди, влавоноїди, сапоніни, барвник, а також каротин, вітаміни В1, В2, С, Е, ефірна олія, ліпіди, щавлева кислота, тероїд ситостерин, ферулова і ванілінова кислоти. Насіння лободи має від 4 до 9 % жирної олії, сліди алкалоїдів і тритерпенові сапоніни.
Під час досліджень лободи було встановлено, що вона проявляє астрогенні та антибактеріальні властивості. В нетрадиційній медицині лободу білу застосовують у якості седативного, протизапального, знеболюючого, сечогінного, проносного і відхаркувального засобу.
Внутрішньо можна вживати настій лободи білої при лікуванні бронхіту, гастралгії, кашлю, туберкульозу легень, виразки шлунка, спазмів та запалень травної системи, захворювань селезінки та печінки, метеоризму, мігрені, істерії, неврастенії, а також при гіпергідрозі, судомах і паралічах.
Як зовнішній засіб настій рослини застосовується від карієсу, при лікуванні укусів комах, шкірних захворювань і дерматитів. Ліки з цієї трави радять вживати для зменшення болю при радикулітах, ревматизмі та інших аналогічних хворобах.
Способи лікування лободою білою
Свіже листя є відомим протицинготним засобом. Лікарі рекомендують включати в лікувально-профілактичний раціон харчування салат з молодого листя лободи. Крім цього з пагонів та молодих листків трави можна варити суп, готувати соус або пюре.
Насінням цієї лікарської рослини проганяють глисти, лікують селезінку і печінку. Також насіння лободи білої переробляють на борошно, з якого готують різноманітні страви. Але слід знати, що вживання насіння рослини тривалий час призводить до виведення з організму азоту, може спричинити порушення травлення, нервові захворювання, аборти і менорагію.
Перетертим на порошок сушеним листям лободи присипають рани і запрілості, а сік приймають як ліки від істерії.
Внутрішньо приймають настій рослини, що готується з однієї столової ложки і склянки окропу. Після двогодинного настоювання настій проціджують і застосовують тричі на добу по 2 столові ложки. Таким же чином готується настій лободи білої для примочок і полоскань.
