Лопух малий (Arctium minus) - трав’яниста дворічна лікарська трава що відноситься до складноцвітних (айстрових). У неї галузисте, розчепірене, прямостояче, опушене, поздовжньо-борозенчасте стебло завдовжки 40 - 120 см. Листя серцеподібної та яйцеподібної форми, повстисте сіре, загострене. Квіти лопуха малого трубчаті, двостатеві, блідо-червоного кольору, утворюють китицеподібні суцвіття кулястої форми. При цьому верхні суцвіття сидячі, скупчені, а серединні та нижні тримаються на коротких ніжках. Плоди лопуха сім’янки, він цвіте з червня до вересня.
Лопух малий можна знайти на луках, вздовж доріг, а також на полях і лісових галявинах всюди по території нашої країни.
Заготівля та хімічний склад лопуха малого
З метою виготовлення лікувальних засобів застосовується корінь (Radix Bardanae) або листя (Folia Arctii minus) цієї лікарської трави. Іноді також використовують плоди лопуха (Fructus Arctii minus). Для заготівлі коріння викопують рослини до періоду їх цвітіння. Сировину промивають в холодній воді, очищають кору і січуть на шматки величиною близько 10 см. Підготоване та посічене коріння сушать на відкритому повітрі, горищі або в провітрюваній кімнаті. Також можливе сушіння у спеціальній сушарці при температурі до 50 градусів. Готового для зберігання коріння отримують близько 25% від ваги зібраної сировини. Листя заготовляють після цвітіння, з нього зрізають черешки і теж сушать в затіненому місці або в приміщенні. Вага сушеного листя лопуха зменшується до 10 - 14%. Термін зберіганя листя становить 1 рік, а коріння - до 5 років. Плоди використовують свіжі, їх збирають в другій половині серпня і на початку вересня. В аптеках трава лопуха малого не продається.
Хімічний склад лопуха малого багатий на жири та ефірні олії. В корінні трави з гіркі та дубильні речовини, стигмастерин, слиз, ситостерин, жирна та ефірна (до 0,2%) олія, яблучна, кавова і лимонна кислоти, близько 40% інуліну, а також глікозид арктиїн, який шляхом гідролізу розкладається на глюкозу і лактон арктигенін. У листі лопуха містяться органічні кислоти, антоціани, флавоноїди, дубильні речовини та ефірна олія, а також аскорбінова кислота і слиз. В плодах є багато жирної олії та глікозид арктиїн.
Застосування і фармакологічні властивості лопуха малого
Приготовані з кореня лопуха ліки характеризуються дезинфікуючими, жовчогінними, потогінними та діуретичними властивостями. Відвари та настої покращують утворення інсуліну, протеолітичних ферментів, стимулюють роботу підшлункової залози, підвищують рівень глікогену і загалом позитивно впливають на обмін речовин.
Внутрішньо відвар з кореня лопуха малого вживають при порушенні обміну речовин, ревматизмі, подагрі, цукровому діабеті, захворюваннях суглобів, жовчних і ниркових каменях, а також від шкірних захворювань, таких як фурункули, скрофульоз, різного роду висипки, вугри і т.п. Також ліки з цієї трави допомагають при виразках шлунку, гастритах набряках, геморої, запорах, рахіті і порушенні менструального циклу.
Перетертий на порошок корінь вживають внутрішньо від подагри. Крім цього ліки з рослини мають потогінну дію. Настій з листя трави можна пити у випадку гарячки, збоїв роботи шлунку, а настоянка з плодів допоможе боротися з запорами.
Досить часто використовують лопух від зовнішніх захворювань. Настій кореня готують на олії (Oleum Bardanae) і називають його реп’яховою олією. Цим засобом лікують гніздову і кругову плішивість, змащуючи на ніч шкіру, а також лишай обличчя, облисіння, себорею, стимулюють ріст волосся, втираючи в шкіру голови двічі на добу або рідше, залежно від жирності шкіри.
Настоянкою кореня на горілці натирають місця на тілі, що уражені гніздовою або круговою плішивістю. Також натирання допомагають при запаленні сальних залоз (червоні вугри). З відвару кореня лопуха роблять компреси при себореї, а настоянкою на листі рослини лікують виразки, лишай, екзему, гнійні рани. При себореї або запаленні сальних залоз ефект лікування покращиться при паралельному вживанні відвару внутрішньо.
Свіже товчене листя трави накладають на подагричні вузли, пухлини і рани. Вичавленим соком з листя лопуха малого лікують рак шкіри та різного роду рани, а свіжий корінь рослини застосовується в гомеопатії.
Молоде листя лопуха додають до салатів при лікувально-профілактичному харчуванні. Також з нього варять борщ, додаючи до інших овочів, а з відварених черешків листя виходять корисні салати. Можна їсти й молоде коріння лопуха малого. Його печуть або смажать і вживають замість картоплі. Підсмажене і дрібно посічене коріння трави можна використовувати як замінник кави.
Рецепти приготування ліків з лопуха
Для внутрішнього вживання:
Внутрішньо вживають відвар кореня лопуха, беруть столову ложку сировини і запарюють склянкою окропу. П’ють відвар теплим тричі на день по півсклянки. Для потогінного ефекту випивають на раз цілу склянку.
Настоянку листя лопуха готують зі столової ложки трави і склянки окропу. Витримавши пару годин, цей засіб вживають через кожні 2-3 години впродовж дня по столовій ложці після вживання їжі.
Порошок з кореня лопуха (Pulvis radicis Arctii lappae) можна приймати пів грама тричі на добу.
Настоянку на плодах лопуха малого готують з 20 грамів сировини і склянки окропу. Запаривши плоди впродовж 30 хвилин, ліки п’ють три рази на добу по столовій ложці.
Від цукрового діабету: взяти столову ложку змішаних порівну кореня лопуха, листя чорниці звичайної, лушпиння квасолі та листя горіха волоського, залити склянкою перевареної холодної води, витримати добу, потім прокип’ятити 5 хвилин на малому вогні, охолодити і вживати до 5 склянок впродовж дня.
Від порушення обміну речовин: взяти столову ложку змішаних порівну кореня лопуха, вероніки лікарської, трави череди трироздільної, коріння пирію повзучого і трави фіалки триколірної, варити у склянці води 10 хвилин і пити три рази на добу по пів склянки.
Від запалення сальних залоз: взяти дві столові ложки змішаних 50 грамів кореня лопуха, 100 грамів парила звичайного, 50 грамів фіалки триколірної та 50 грамів листя горіха волоського, прокип’ятити декілька хвилин у двох склянках води, охолодити, процідити і пити три рази на добу по пів склянки.
Для приготування салату слід прополоскати молоде листя лопуха малого, опустити в киплячу воду на одну хвилину, потім просушити на тканині, порізати, додати посічену зелену цибулю та інші овочі. Заправити салат можна олією або вершками.
Для зовнішнього застосування:
Зовнішньо застосовується настоянка кореня лопуха з чайної ложки сировини і двох склянок окропу. Ліки витримують 12 годин, потім проціджують і роблять примочки або застосовують для змащування шкіри.
Для покращення росту волосся готують відвар з 20 грамів кореня лопуха і двох склянок води. Варити потрібно 10 - 15 , відставити до охолодження, відцідити і втирати в голову перед сном один раз на два дні. Після втирання відвару волосся слід сполоснути чистою теплою водою.
Також для змащування шкіри готують настій кореня лопуха малого на горілці. Для цього беруть одну частину сировини і десять частин горілки. З цією ж метою застосується мазь, для приготування якої слід взяти три столові ложки кореня рослини і варити у двох склянках води впродовж 10 хвилин. Після охолодження процідити, додати десять столових ложок внутрішнього свинячого жиру і залишити на дві години в духовці. Після приготування воду, що залишилась, виливають і засіб втирають в шкіру голови щоденно.
Для змащування шкіри і втирання в голову готують настій з кореня лопуха малого на олії. Для цього слід взяти на 100 грамів соняшникової олії 50 грамів свіжого кореня рослини і залишити на два тижні. Потім суміш варять 10 хвилин, витискають і використовують для лікування.
Від лупи і випадання волосся використовується суміш з 2 частин кореня лопуха, 1 частини квітів нагідок лікарських і двох частин шишок хмелю звичайного. Варять 50 грамів суміші у літрі води і використовують для ополіскування голови від 2 до 4 разів на тиждень.
Від лишаю, екземи, ревматизму виразки та артриту слід приготувати відвар з рівних частин кореня лопуха, багна звичайного, вересу звичайного, розмарину, листя брусниці та кропиви дводомної. Пів кілограма суміші заливають невеликим відром води, варять 1 хвилину і залишають настоюватись до охолодження. Потім відвар проціджують і приймають ванну тривалістю 20 - 25 хвилин.
