Лопух справжній (Arctium lappa, Lappa major) - це трав'яниста дворічна лікарська трава, що відноситься до родини айстрових. У цієї рослини м'ясистий розгалужений подібний формою на веретено корінь, який сягає в довжину до 60 см. В лопуха вертикальне стебло висотою від 75 до 150 см, поверхня якого шерстиста, червонява, борозенчаста. Від стебла відходять косо догори гілки. Листя рослини велике, чергове, черешкове, яйцеподібної або серцеподібної форми. Нижні листки повстисті сіруваті тонкі, а верхні - гострі, яйцеподібні, мають заокруглену основу, розміром в кілька разів менші за нижні. Квіти трубчаті, двостатеві, пурпурового відтінку, зібрані в круглі великі щитоподібні суцвіття на довгих ніжках. Плоди лопуха справжнього сім’янки, він цвіте від початку липня до початку вересня.
Лопух справжній можна побачити всюди на території нашої країни. Він росте в садах, на городах, вздовж доріг та стежок, біля смітників, поблизу будівель, на берегах річок, озер та в лісах.
Заготівля та хімічний склад лопуха справжнього
З метою приготування лікувальних засобів застосовується коріння (Radix Bardanae, R. Arctii lappae), листя (Folia Arctii lappae) або плоди лопуха справжнього (Fructus Arctii lappae). Викопують коріння трави, яка ще не зацвіла. Сировину промивають в холодній воді, очищаються від кори, січуть на дрібні шматки і висушують на сонці або в приміщенні з опаленням і вентиляцією. Для висушування в штучних умовах слід підтримувати температуру до 50 градусів. Готового до зберігання коріння отримують близько 27% від ваги зібраного. Листя заготовляють восени після того, як рослина відцвіте. Черешки зрізають повністю і розкладають сушитись в затінку на свіжому повітрі або в приміщенні, як і коріння. Після висушування вага листя зменшується до 12%. Термін зберігання сушеного листя становить 1 рік в той час як коріння - 5 років. З плодів готують ліки у свіжому вигляді. В аптеках трава лопуха не продається.
Хімічний склад лопуха багатий на корисні речовини. В корінні трави є гіркі та дубильні речовини, жирна та ефірна олії, флавоноїди ситостерин і стигмастерин, слиз, органічні кислоти (яблучна, лимонна, кавова), інулін, а також арктиїн, який шляхом гідролізу розкладається на глюкозу та арктигенін. У листі лопуха справжнього є органічні кислоти, антоціани, флавоноїди, дубильні речовини, ефірна олія, аскорбінова кислота і слиз, а в плодах містяться лактони, жирна олія та глікозид арктиїн.
Застосування та лікувальні властивості лопуха справжнього
Приготовані з кореня лопуха ліки мають дезинфікуючі, діуретичні, жовчогінні та потогінні властивості. Вони сприяють синтезу протеолітичних ферментів та значно покращують утворення інсуліну в підшлунковій залозі, а також підвищують рівень глікогену в печінці та загалом прискорюють обмін речовин.
Внутрішньо відвар кореня лопуха призначають від таких захворювань, як ревматизм, подагра, жовчні та ниркові камені, цукровий діабет. Також цим відваром лікують різноманітні шкірні захворювання, виразку шлунку, гастрити, геморой, хронічні закрепи, рахіт, набряки і порушення менструації.
Приготований з кореня трави порошок вживають для лікування подагри внутрішньо. Корінь лопуха використовується для приготування потогінних чаїв. Настоянку з листя лопуха справжнього приймають для лікування шлункових захворювань, вживають від гарячки, а з плодів готують ліки від закрепів.
Досить часто використовується трава лопуха для зовнішнього лікування. Настоянку кореня на прованській олії (Oleum Bardanae), що відома як «реп’яхова олія» використовують для лікування гніздової та кругової плішивості. Шкіру з ураженими ділянками на ніч змащують приготованими ліками. Для боротьби з висівкоподібним лишаєм шкіру змащують впродовж двох тижнів щоденно. Таким методом лікують і себорею та облисіння. Щоб покращити ріст волосся теж можна застосовувати зазначені ліки з лопуха, але частота втирань у шкіру буде залежати від її жирності.
Відвар з кореня лопуха справжнього використовують для приготування компресів від себореї (підвищене виділення сальних залоз), а з настоянки листя рослини роблять компреси від лишаю, гнійних ран, екземи і виразок.
Свіже товчене листя цієї трави можна прикладати до подагричних вузлів, пухлин і ран. Вичавленим соком теж лікують рани і борються з раком шкіри, а свіже коріння широко застосовується в гомеопатії.
Лікувально-профілактичне харчування теж часто включає салати, приготовані з листя молодих рослин. Іноді з нього варять борщ, а з черешків виходить смачний вінегрет або салат. Можна вживати в їжу і коріння молодих рослин лопуха справжнього. Для цього сировину очищають від кори і запікають в духовці або смажать як картоплю.
Лікарські засоби та рецепти з лопуха справжнього
Внутрішньо п’ють відвар з кореня лопуха (одна столова ложка на склянку окропу) кімнатної температури по третин або половині склянки три рази на добу. Щоб досягти потогінного ефекту випивають склянку повністю.
Настоянку з листя лопуха справжнього (одна столова ложка на склянку окропу, витримують три години) вживають по столовій ложці від 4 до 6 разів на добу на голодний шлунок або через годину після вживання їжі.
Перетертий на порошок корінь рослини лопуха (Pulvis radicis Arctii lappae) п’ють по пів грама тричі на добу.
Настоянку з плодів рослини (дві столові ложки на склянку окропу, витримують 20 хвилин) вживають по одній столовій ложці чотири рази на добу.
Столову ложку взятих порівну кореня лопуха, листя чорниці, лушпиння квасолі та листя горіха заливають на 12 годин склянкою холодної води, потім доводять до кипіння, охолоджують і приймають для лікування цукрового діабету по склянці від 4 до 6 разів на добу.
Одну столову ложку порівну взятих кореня лопуха, трави череди, кореня пирію повзучого, трави фіалки триколірної та вероніки лікарської варять впродовж 10 хвилин у склянці води і вживають три рази на день по півсклянки при порушенні обміну речовин, виразці шлунку або від сверблячки.
Дві столові ложки змішаних трав кореня лопуха (50 грамів), фіалки триколірної (50 грамів), листя горіха волоського (50 грамів), парила звичайного (100 грамів) заварюють в півлітри води, проціджують, охолоджують та вживають три або чотири рази на день по півсклянки при гнійних вуграх і себореї.
Готують салат з молодого листя, зануривши його на хвилину в окріп та просушивши на серветці або рушнику. До салату додають тертий хрін, зелену цибулю, сіль та вершки до смаку.
