Перейти до контенту

Лунарія оживаюча – використання в народній медицині


лікувальні засоби з трави лунарії Лунарія оживаюча (Lunaria rediviva) — це трав’яниста багаторічна лікарська рослина, що відноситься до сімейства хрестоцвітих. У неї вертикально стояче пряме стебло округлої форми, Поверхня стебла опушена, його висота може становити від 40 до 80 см. Листя лунарії велике, черешкове, почергово розміщене. Форма листків серцеподібна, вони зубчасті видовжені загострені, з коротким волосистим покриттям. Квіти цієї рослини правильні, двостатеві, чотирипелюсткові, пахучі, розташовані у формі щитоподібних китиць. Пелюстки квітів лунарії оживаючої мають фіолетовий відтінок, їх довжина від 10 до 20 см. Плоди рослини плескато-еліптичні, обвислі, біля основи і на вершечку мають форму загострених стручків довжиною до 90 мм і шириною близько 25 мм. Насінини цієї трави темно-червоного кольору, вона цвіте з травня до липня.

Лунарію оживаючу найчастіше можна побачити в тінистих широколистих лісах Карпат і Закарпаття, а також рідше на Прикарпатті, на теренах Західного Лісостепу, в Розточчі-Опіллі та в Західному Лісостепу. Окремі екземпляри рослини можна знайти і в Лівобережному Лісостепу, її вирощують іноді як декоративну культуру.

Лікувальні властивості та хімічний склад лунарії оживаючої

Для того, щоб отримати ліки, застосовується насіння цієї лікарської рослини. Хімічний склад її досліджений мало, до лікарських ця трава належить неофіційно.

Відомо, що настоянка з насіння лунарії оживаючої має діуретичну і седативну дію. Тому насіння трави відоме в народній медицині як сечогінний засіб та ліки від епілепсії.

Для внутрішнього вживання готується настій з двох столових ложок насіння і склянки окропу. Настій залишають на пів години, потім процідивши п’ють три або чотири рази на добу по столовій ложці перед вживанням їжі. Для дітей одноразова доза становить одну чайну ложку настою.