Любка зеленоквіткова (Platanthera chlorantha) — це багаторічна трав'яниста лікарська рослина, що має овально-продовгасті коріння-бульби і належить до родини зозулинцевих (орхідних). У неї гранчасте вертикальне стебло завдовжки 30 - 60 сантиметрів. При землі стебло містить від 1 до 3 ланцетних перетинчастих піхов. Листки біля поверхні землі тупі, зближені, овальної форми, сходяться в короткі черешки. Листя на стеблі гостре, ланцетне, маленьке. Квіти любки зеленоквіткової зеленяво-білого відтінку, двостатеві, неправильні, з дуже слабким запахом, розташовані у формі вершкових китиць. Шпорки квіток тоненькі, губа тупа, лінійна. Кінчик шпорки має булавоподібне потовщення, довжина якого вдвічі більша від зав’язі. Плоди цієї лікарської рослини коробочки. Вона цвіте з червня до липня.
Любка зеленоквіткова відноситься до рідкісних трав. Рослину можна знайти найчастіше в горах Криму, Карпатах, іноді в Розточчі-Опіллі та ще рідше у Лісостепу і на Поліссі. Як і більшість рослин цієї родини, любка зелено-кольорова занесена до Червоної книги.
Хімічний склад і зберігання любки зеленоквіткової
Цю лікарську траву заборонено збирати в місцях, де вона росте. Для приготування лікувальної сировини застосовуються штучно вирощені на городах рослини. Бульби кореневищ викопують після того, як рослини відцвітуть. При цьому старі бульби відкидають а в якості сировини використовуються лише молоді бульби. Сировину очищають від землі, промивають і висушують на відкритому повітрі або в спеціальній сушарці з температурою від 50 до 60 градусів. Перед сушінням коріння опускають в окріп на декілька хвилин. Приготована таким чином сировина відома у світовій практиці як “бульба салеп” (Tubera Salep). Щоб отримати кілограм готової до зберігання сировини потрібно викопати 10 кілограмів молодих кореневищ. Термін зберігання сушеної сировини складає 5 років, в аптеках бульба салеп не відпускається.
Хімічний склад коріння любки зеленоквіткової такий же, як і любки дволистої. Коріння містить до 50 % слизу, близько 25 % крохмалю, декстрин, сахарозу і пентозани.
Застосування та лікувальні властивості любки зеленоквіткової
Бульба салеп є хорошим обволікаючим, загальнозміцнюючим та протизапальним засобом. Ліки з цієї лікарської сировини перешкоджають потраплянню в кров токсичних сполук речовин з кишково-шлункового тракту. У якості протизапального та обволікаючого засобу сировина застосовується при хронічних та гострих запаленнях дихальної системи і кишково-шлункового тракту. Високу ефективність бульба салеп проявляє при лікуванні гастроентеритів, бронхітів, виразки і колітів.
Слиз з коріння можна пити при отруєнні, щоб перешкодити всмоктуванню отруйних речовин. Досить ефективним слиз коріння є при загальному виснаженні організму, який може бути спровокований розумовою та фізичною перевтомою, значними кровотечами, а також від туберкульозу та імпотенції.
З порошку старих кореневищ виготовляють протизаплідні та абортивні засоби, які допомагають також врегулювати місячні. Настій цієї лікарської рослини має потогінні, гіпотензивні та сечогінні властивості, а ліки з насіння іноді використовуються для лікування епілепсії.
Слиз бульб салеп (Mucilago Salepi) готується з двох грамів порошку і склянки окропу. Витримавши 10 хвилин, настій ретельно перемішують і приймають тричі в день по чайній ложці. Для зберігання готового засобу слід використовувати холодильник.
