Меліса лікарська (Melissa ofiicinalis, медова трава, лимонна трава, маточник, роївник) - це багаторічна трав'яниста лікарська рослина, що належить до родини губоцвітих. У меліси сильно розгалужені, чотиригранні стебла довжиною 40 - 80 см. Листки цієї рослини яйцеподібної форми, верху голі і мають темно-зелений відтінок, а знизу опушені, яскраво-зеленого кольору. На верхівці листки загострені. Квіти меліси дрібні, розташовані у пазушних суцвіттях верхніх листочків. Квітка має дзвоникоподібну, трубчасту, двогубу чашечку, яка спочатку має жовтий відтінок, а згодом набуває блідо-рожевого або білого забарвлення. Плоди цієї лікарської трави сухі, складаються з чотирьох однонасінних горішків. У період перед цвітінням від рослини поширюється лимонний приємний аромат, який після цвітіння значно послаблюється і набуває трохи неприємного запаху. Цвіте ця рослина з червня по серпень.
Меліса лікарська зустрічається у центральних європейських і середземноморських регіонах. В Україні вона вирощується як штучна культура, однак досить часто можна зустріти і здичавілу мелісу, яка іноді на берегах водойм, біля доріг, стежок і на лісових галявинах.
Хімічний склад та заготівля меліси лікарської
Хімічний склад меліси лікарської досить специфічний. У листі рослини міститься 0,1 - 0,3 % ефірної олії, до складу якої входить гераніол, ліналоол, цитраль, міоцен, цитронелал та альдегіди. Крім цього листя містить близько 4 - 5 % дубильних речовин, цукри, слиз, гіркоту, хлорогенову, кавову, янтарну, урсолову та олеанолову кислоти і мінеральні солі.
Для приготування ліків заготовляють листя меліси лікарської (Folia Melissae). Період заготівлі може бути різним і залежить від необхідних властивостей сировини. З метою заготівлі ефірної олії мелісу збирають незадовго до цвітіння, бо в цей період рослина має найбільшу концентрацію олії. Для застосування самого листя його заготовляють пізніше, через місяць після цвітіння, а у випадку теплої та вологої осені часто заготовляють сировину ще один раз. Рекомендується збирати листя в похмурий день при сухій погоді приблизно опівдні. Це дозволить мінімізувати втрати ефірної олії. Сировину накладають тонким шаром і висушують при температурі повітря не більше 35 градусів. Перевертати листя під час сушіння не рекомендується. Сушеної меліси отримують приблизно 18 - 20 відсотків. Потім готову сировину запаковують у герметичну тару і зберігають в темних приміщеннях без доступу світла. В багатьох країнах світу ця трава офіційно вважається лікарською.
Застосування меліси лікарської в медицині
Екстракти і настої з листя меліси лікарської мають сильний седативний ефект, який особливо відчутний для людей старшого віку. Завдяки застосуванню цієї рослини можна замінити багато седативних синтетичних препаратів або принаймні частково їх замінити. Ліки з цієї трави проявляють спастичну дію, підсилюють виділення травного соку, знижують напруження гладеньких м'язів кишечника, проявляють бактеріостатичну, протизапальну та противірусну дію. Також була неодноразово підтверджена цитостатична дія екстрактів меліси.
Препарати, екстракти і настої з меліси застосовуються при надмірному нервовому збудженні, безсонні, вегето-судинній дистонії, збоях у роботі серця, а також для нормалізації тиску при його зміні внаслідок емоційного збудження. Допомагає ця лікарська трава і при епігастричних болях, коліті, гастриті, вегетативному неврозі та порушеннях травлення. В цілому рослина проявляє тонізуючу дію на серце, органи травлення і мозок.
В чистому вигляді меліса використовується досить рідко. Найчастіше її змішують з ромашкою, м’ятою, гісопом, кмином, глодом, валеріаною або лавандою. Лікарі рекомендують додавати молоде листя до лікувально-профілактичних салатів. Для зовнішнього застосування мелісу лікарську використовують у косметиці, готують з неї ванни і компреси.
Рецепти з мелісою
Для внутрішнього вживання готують настій з листя меліси. Для цього беруть 2 - 3 часні ложки січеного листя і заливають склянкою окропу. Після настоювання протягом 15 - 20 хвилин ляки проціджують і п'ють невеликими ковтками у вечері для покращення сну.
Можна приготувати відвар із суміші, до якої входять у рівних долях: листя меліси лікарської, хвощ польовий, плоди і квіти глоду криваво-червоного, омела біла і листя горіха волоського. Потрібно насипати в емальовану посудину 2 столові ложки суміші та варити у пів літри води протягом 5 хвилин, після чого відставити на 10 хвилин для настоювання. Вживати ці ліки слід при гіпертонії по 1 склянці двічі на добу.
Смачний вітамінний ароматичний салат готують з 1 морквини, 1 пучка редьки, невеличкої головки капусти і цибулини. Для смаку, крім олії, можна додати трохи солі та зверху посипати дрібнопосіченим листям меліси.
Для зовнішнього застосування можна приготувати відвар з 75 грам трави меліси, 30 грам ромашки лікарської і 75 грам м'яти перцевої. Суміш трав варять 5 хвилин у 2 - 3 літрах води, після чого настоюють потягом півгодини і виливають у ванну або застосовують для компресів. Таким методом лікують вегетативний невроз та ряд інших подібних розладів.
