Перейти до контенту

Нагідки лікарські (календула) – властивості та рецепти застосування


лікування нагідками в домашніх умовах Нагідки лікарські (Calendula olficinalis, календула, крокіс) – це трав'яниста однорічна лікарська рослина, якій властивий сильний специфічний запах. Вона належить до родини складноцвітих (айстрових). Ця рослина має розгалужене, округле, прямостояче стебло довжиною від 40 до 70 см. Листя цієї рослини чергове, нижні листки черешкові, обернено-яйцеподібні, видовжені, а верхні – сидячі, ланцетні. Квіти календули помаранчеві або золотисто-жовті, зібрані у кошиках на верхівці стебла. Крайні квітки маточкові, язичкові, плідні, розташовані у 2 або 3 ряди, плідні, а середні квіти – безплідні, двостатеві, трубчасті. Плоди календули сім'янки, цвіте вона з червня по жовтень.

Нагідки лікарські (календула) були завезені в наші краї з Південної та Центральної Європи. На території України цю рослину вирощують як декоративну на городах, клумбах та присадибних ділянках. Іноді календула дичавіє. З метою отримання лікувальної сировини нагідки вирощують на спеціалізованих підприємствах.

Хімічний склад та заготівля нагідок лікарських

Хімічний склад календули є дуже багатий на корисні речовини. Квіти цієї рослини містять біля 3 % каротиноїдів (віолаксантину, каротину, лікопіну, цитраксантину, флавохрому, рубіксантину), флавоноїди (рамнетин, нарцисин, ізокверцитрин, ізорамнетин триглюкозид), а також майже 0,25 % ефірної олії, 3,5 % смолистих і дубильних речовин, гірку речовину календен, сапоніни, 2,5 % слиу, яблучну, пентадецилову та саліцилову кислоти, фітостерини, інулін, вітамін С, ферменти, тритерпендіоли фараціол та арнідіол, алкалоїди та ін.

Для лікувальних цілей застосовують кошики квітів нагідок лікарських (Flores Calendulae), які заготовляють після повного розкриття. Пров’яливши спочатку на сонці, зібрану сировину досушують в затінку на відкритому повітрі або застосовують для цього добре провітрювані приміщення. Рослини розкладають шаром невеликої товщини та періодично перевертають. Під час штучного сушіння температура повинна становити не більше 45 градусів. Готової лікувальної сировини виходить близько 15 %. Термін зберігання календули 1 рік, вона продається в аптеках.

Лікувальні властивості нагідок лікарських

Нагідки лікарські (календула) характеризуються ранозагоювальними, спазмолітичними, протизапальними, бактерицидними, гіпотензивними, седативними та кардіотонічними властивостями, вони покращують метаболічні властивості печінки (підвищують видільну і секреторну функції, зменшують кількість холестерину та концентрацію білірубіну в жовчі).

Значна терапевтична активність календули проявляється завдяки наявності у складі рослини великої концентрації флавоноїдів, каротиноїдів, вітамінів, саліцилової кислоти та ряду інших активних речовин.

Найчастіше нагідки лікарські застосовуються для зовнішнього місцевого лікування, як засіб від тріщин шкіри та герпесу на стадії появи пухирців. Від утворення виразок зазвичай застосовують 10 % настій на рослинній олії, приготований з квітів календули, а для лікування інфекцій ротової порожнини та вугрів використовують такий же 20 % настій.

Розбавленою настойкою з 1 чайної ложки настою і склянки кип’яченої води лікують виразки, жирну себорею, висівкоподібний лишай, екзему, відмороження та гноячкову висипку на шкірі. Також застосовують ці ліки для полоскання горла і ротової порожнини при гінгівіті, афтозному стоматиті, тонзиліті, ангіні, піореї, запальній дистрофічній формі пародонтозу. При ерозії шийки матки і трихомонадному кольпіті застосовують спринцювання цим розчином. Застосовують ванночки після випорожнення при лікуванні проктиту, пара проктиту. З настою календули прикладають компреси до очей при блефаритах, ячмінях та кон'юнктивітах, однак при лікуванні очних захворювань застосовують більш міцний розчин з 1 чайної ложки настою та півсклянки кип’яченої води.

Для лікування ангіни препарати з нагідок лікарських можуть використовуватись як окремий засіб або в комплексі з антибіотиками та сульфаніламідними препаратами.

Ефективність при місцевому застосуванні настою нагідок з метою лікування тріщин шкіри, виразки гомілки, шкірних гноячкових висипів, істотно збільшується при одночасному вживанні цього ж засобу внутрішньо.

Серед готових до застосування аптечних препаратів, крім описаного вже настою календули, часто використовується також каріофіленова мазь, що є протизапальним препаратом для усунення сверблячки та зниження інфільтрації при екземі, дерматиті, трофічній виразці, а також мазь, що так і називається «календула».

Досить успішно застосовуються нагідки лікарські при терапії серцево-судинних хвороб, при яких спостерігається посилене серцебиття, набряки і задишка.

У гінекологічній практиці настойку нагідок лікарських призначають внутрішньо від сильного блювання вагітним (перед вживанням їжі, курсом у 2-3 тижні), дисменореї ( тричі на добу за кілька днів перед менструацією), а також від безсоння у клімактеричний період та гіпертонічної хвороби.

У нетрадиційній народній медицині, крім зазначених вище способів, настій квітів нагідок лікарських призначають внутрішньо від бронхіту, афтозу, рахіту, скрофульозу, жовтяниці, захворювань сечових шляхів (для виведення піску і каменів) та селезінки, запамороченнях і нервової гарячки.

Серед готових аптечних препаратів відомі пігулки каферид, що призначені для лікування анемії, та ліки калефлон, які є протизапальним препаратом для стимуляції репаративних процесів під час лікування виразки шлунка та дванадцятипалої кишки, загострень хронічних гастритів.

Рецепти застосування нагідок лікарських

Внутрішньо вживають настойку нагідок, яку готують з 70 % спирту в пропорції 1 до 10. Пити настойку потрібно 20 крапель тричі на добу.

Настій з двох столових ложок календули готується протягом двох годин, заливши сировину двома склянками окропу. Після цього ліки проціджують і вживають 3-4 рази на добу по півсклянки перед прийомом їжі.

Аптечний препарат калефлон (Caleflonum) п’ють по 0,1 - 0,2 г тричі на добу курсом у 3-6 тижнів після вживання їжі.

Аптечний препарат каферид (Таbulettae «Caferidum») слід пити три-чотири рази на добу по одній пігулці після вживання їжі.

Зовнішньо застосовується настій з квітів календули на рослинній олії, для приготування якого слід змішати сировину з олією у пропорції 1 до 5 та витримати на сонці протягом 2 тижнів. Такий засіб використовується для змащування ділянок шкіри.

Розчин з 1 чайної ложки настою та склянки кип’яченої охолодженої води використовується для полоскання, примочок, компресів, промивання, спринцювання і ванночок.

Настойку з квітів готують з 30 - 40 грам сировини та склянки окропу. Вона використовується для примочок, компресів, полоскань, промивань та спринцювань. Для приготування розчину для спринцювання настойку попередньо розбавляють теплою кип’яченою водою у пропорції 1 до 5.

Аптечна мазь календула (Unguent um «Calendula») призначена для змащування шкіри від опіків, травм та порізів.

Аптечна карофіленова мазь (Unguentum Carophyleni 5% aut 10%) виготовляється для змащування уражених місць два рази на день. Курс лікування складає від 1 до 2 тижнів, а у випадку трофічних виразок він може тривати до 4 - 6 тижнів.