- Що таке СДУГ та його причини
- Чи може аутизм бути спадковим?
На сьогоднішній день відомо, що нездатність до навчання у дітей може бути проявом ряду порушень психічного розвитку, які часто є зумовлені певними генетичними факторами. Такий генетичний вплив найбільш глибоко і докладно був вивчений для окремої форми дислексії, що пов'язана з важким освоєнням дитиною читання, та в свою чергу викликана нездатністю спів ставляти вимовлені та написані слова. Тобто, було встановлено, що цей різновид дислексії має спадковий характер. На даний момент відбувається активний пошук гена, що відповідає за появу даного порушення. Поки що вчені мають ґрунтовні підтвердження того, що одна з частин 6-ї хромосоми безпосередньо пов'язана з виникненням цієї форми дислексії. Тепер давайте розглянемо безпосередньо відхилення у психічному розвитку дітей і спробуємо зробити відповідні висновки про те, чи існує ця безпосередня спадкова схильність у дітей до появи такого типу порушень.
Що таке СДУГ та його причини
Таке психологічне порушення, як СДУГ або синдром дефіциту уваги з гіперактивністю, діагностується сьогодні у 5-10 % дітей, є також зумовлене певними генетичними відхиленнями. Типовими ознаками даного синдрому є імпульсивна поведінка дитини, її постійне рухове занепокоєння та відволікання з неможливістю концентрації уваги. Таке захворювання, як стверджують лікарі, найчастіше виникає в дитини у випадку генетичної схильності. На думку дослідників, успадкування синдрому дефіциту уваги відбувається приблизно у 60-80 % випадків. Достеменне обстеження прийомних дітей, в яких було виявлено синдром дефіциту уваги, підтвердило, що в біологічних батьків цих дітей даний синдром відзначався значно частіше, ніж у прийомних. Також слід звернути увагу на те, що СДУГ в більшості випадків супроводжується цілою низкою інших психічних відхилень та порушень. Так, наприклад, синдром дефіциту уваги може супроводжуватись депресією, вегето-судинною дистонією, згаданою вже дисплексією та асоціальною поведінкою. Тому можна стверджувати, що всі ці порушення мають загальну, тобто, спільну генетичну основу.
Виявляється, що певні зміни окремих генів у дитини можуть викликати синдром дефіциту уваги і стати причиною таких явищ, як імпульсивна поведінка та депресія. Згідно з останніми даними, які були отримані вченими в останні роки, такого роду генетичні порушення зазвичай передаються дитині тільки від когось одного з батьків.
Чи може аутизм бути спадковим?
Аутизм в дітей вважається досить рідкісним захворюванням, яке відноситься до категорії важких психологічних розладів. Виявляється, що схильність до аутизму в дитини також має спадковий характер. Проявляється аутизм у ранньому віці. Як правило, цей діагноз дитині ставлять протягом перших трьох років життя. Частота народження дітей з таким захворюванням, як свідчить статистика, приблизно становить 0,02-0,04 % від загальної кількості дітей. При цьому типові симптоми проявляються у формі порушень соціального розвитку, неадекватних реакцій на зовнішні фактори, недорозвиток або відсутність мови, виразна стереотипність поведінки.
Генні зміни відіграють дуже важливу роль при розвитку в дитини аутизму. Це підтверджує навіть такий факт, як висока ймовірність збігу цього порушення у дітей-близнюків. Якщо в однієї дитини виникає дане захворювання, то ймовірність його появи в близнюка становить близько 90 %. Тим не менше, більшість лікарів та психологів констатують властиві аутизму психічні відхилення і в багатьох дітей, яким не встановлений цей діагноз.
Тому можна зробити висновок, що в цілому діагноз аутизм може визначатися лише силою проявів та степенем важкості відхилень. Іншими словами, в даному випадку спостерігається дуже тонка грань між психологічними та психічними факторами. Якщо заглибитись в генетику, то розвиток аутизму в дітей вважається зумовленим порушеннями в структурі відразу ряду генів, починаючи з 2-го і до 10-го. Ці гени, як свідчать дослідження, швидше всього розташовані на 5-й, 15-й, 16-й та 17-й хромосомах. Також є певні дані про те, що причиною аутизму можуть бути порушення будови генів серотонінової та глютамінової систем мозку.
