Перейти до контенту

Роль сім’ї у вихованні дитини – консультація для батьків


вплив батьків на виховання дитини
- Що означає сім'я для дитини?
- Вплив сімейних конфліктів на особистість дитини
- Помилки при вихованні дитини
- Розумне виховання дитини в сім'ї

Мама і тато - це найперші та найважливіші для дитини вихователі та вчителі, які закладають у неї найкращі якості, навички та вміння. Батьки несуть величезну відповідальність за виховання і формування особистості дитини. На батьківську любов, ласку, турботу дитина відповідає своїми прагненнями і бажанням здобути ті навички, якими володіють батьки. Дитина сама починає визначати власні пріоритети і бажання в ранньому віці. Тому не варто позбавляти дитину своєї мрії, нехай вона і здається неймовірною. Безумовно, сім'я вкрай важлива для будь-якої дитини, і важливо щоб вона була повною, тобто, щоб були мама і тато. Яка роль сім'ї у вихованні дитини - піде мова далі у статті. Нижче в тексті ви зможете знайти відповіді на більшість запитань, що стосуються цієї проблеми.

Що означає сім'я для дитини?

Сім'я для дитини є своєрідним світом. Для кожної сім'ї характерні ознаки окремого світу, в якому є свої правила, звички, емоції, проблеми. Сім'я дає можливість відчути все тепло і любов, яку можна відчути лише виховуючи дітей. Діти здатні збагатити, зробити більш насиченим, яскравішим, цікавішим життя двох люблячих один одного людей, які готові взяти на себе відповідальність за життя іншої людини. Якщо всі пункти дотримані, то поява дитини лише зміцнить і покращить життя двох дорослих людей.

Але найголовнішим фактором для дитини є повноцінна сім'я. Дитина потребує обох батьків. Багато психологічних проблем дитини виникають саме через проблеми у взаєминах між чоловіком і дружиною, оскільки діти краще ніж дорослі відчувають сварки і конфлікти. Також саме вони можуть бути причиною проблем вже в більш зрілому віці. Вирішити ці проблеми можна лише корегуванням стосунків та усвідомленням того, що тепер вони несуть відповідальність не тільки за себе, але й за свою дитину.

Робота, домашні справи, проблеми відсувають прояв любові до рідних і близьких на другий план. Так, важко відсунути на задній план свої інтереси, переживання і перемикатися лише на свою сім'ю, але це варто робити, щоб зберегти всередині сім'ї близькість, розуміння, домашній затишок. Не варто відкладати свою любов на завтра, адже найголовніше в житті - сім'я.

Вплив сімейних конфліктів на особистість дитини

Дитина відчуває сварки і непорозуміння, які відбуваються між батьками. Навіть якщо конфлікти були приховані, дитина все одно відчуває тривогу, паніку, страх, оскільки вона має зв'язок з кожним зі своїх батьків. Звичайно, не буває відносин зовсім без сварок, але варто працювати над причинами непорозумінь і надалі не допускати подібного, вирішуючи все шляхом спокійної розмови.

Дуже часто батьки не замислюються, що сварячись між собою, вони травмують психіку дитини, примушують її переживати. Але варто розуміти, що саме це може мати негативний вплив на розвиток дитини.

Не існує такої системи виховання, яка підходить для будь-якої ситуації в житті. Потрібно слухати себе і своє серце, яке зможе допомогти у виборі правильного шляху для виховання дитини. Дуже важливим для виховання є розвиток у дитини самостійності та відповідальності за свої дії. Також не варто надмірно хвалити дітей, перекладати відповідальність з дитини на себе і не давати можливості вибору.

У вихованні, як і в усьому іншому, потрібно мати почуття міри. Наприклад хлопчика не варто занадто пестити або ж навпаки тиснути владою і контролем. Якщо це робити, хлопчик ніколи не зможе стати справжнім чоловіком і не буде здатний захистити себе від інших і знаходити взаєморозуміння в колективі. Якщо батьки хлопчика не дають йому проявляти свою впертість і характер, він виростає м'яким, вразливим і залежним від інших.

Хлопчики, які не отримали достатньої турботи від батька, його уваги і виховання, часто стають нездатними до сімейного життя. Дуже часто за норму чоловічої поведінки вони приймають агресію і фізичну грубість. У таких дітей практично відсутні співпереживання, співчуття. Їм важко керувати собою і своєю поведінкою.

У дитини будь-якої статі повинна бути людина, яку вона би хотіла наслідувати, бути схожою. Дуже добре коли у дитини вже з раннього віку є цілі, мрії, які можуть відрізнятися від пріоритетів батьків.

Викриття батьківської любові буває зайвим. Дитина не може сама зрозуміти, що батьки таким способом проявляють до неї турботу, вважаючи це просто надмірним контролем. Батьківські почуття іноді мають відтінок настирливості, втручання. Багато батьків не відчувають меж між інтересами дитини і своїми. Вони думають, що лише вони самі можуть зробити правильний вибір замість дитини. Саме тоді дитина, замість того, щоб віддячити своїй сім'ї, відчуває лише роздратування та озлобленість. Не обов'язково проводити один з одним цілі дні. Тут важлива не кількість, а якість часу, який сім'я провела разом. Кількість часу не є кількістю любові.

Для того, щоб зрозуміти дитину, потрібно перш за все думати про її почуття та емоції. Адже навіть дорослій людині, щоб зрозуміти іншого, потрібно стати на його місце і налаштувати себе на його внутрішній світ.

Мама і тато повинні усвідомлювати, що їх дитина - особлива людина, яку вони зобов'язані правильно виховати і поставити їй головні цілі та їх напрямки. Батьківська любов повинна бути у розумній кількості, вона є величезною цінністю, яку заслуговує кожна дитина. Саме вона допомагає дитині сформуватися, як особистості в суспільстві, знайти своє покликання.

Помилки при вихованні дитини

Дитяче виховання - величезна цінність. Воно важливе як обов'язок суспільства і обов'язок громадянина. Сім'я виконує колосальну роботу з виховання дошкільнят, яка залежать від батьків практично повністю. Саме під керівництвом сім'ї діти отримують первинні навички і знання.

В Україні головними вимогами щодо виховання дитини будь-якого віку є:

- формування патріотизму і любові до Батьківщини;
- поняття моралі та моделі правильної поведінки.

Якщо ж батьки недостатньо часу приділяють вихованню за вказаними напрямками, дитина не може повністю контролювати себе, свої можливості і думки. Через недостатній рівень у сфері педагогічної культури більшість батьків допускають серйозні помилки у вихованні дитини. Ці помилки потім негативно впливають на все подальше життя.

Мало лише бажання виховати зі своєї дитини хорошу людину, потрібно вміти це робити. Звичайно, будь-який батько багато чого хоче досягнути у вихованні своєї дитини, але для багатьох це так і залишається пустими словами, які ніколи не будуть реалізовані.

Найважливішу роль в процесі допомоги батькам у вихованні відіграють педагоги дошкільних установ. У дитячих садах і школах раннього розвитку батьків освічують в сфері правильності виховання і взаємодії з дітьми. Вихователі та викладачі проводять величезну роботу з сім'єю і досягають громадського та сімейного виховання.

Звичайно, багато батьків нехтують порадами людей, які працюють у сфері взаємодії з дітьми, оскільки вважають, що й самі можуть непогано впоратися з цим. Але все-таки варто прислухатися, щоб почерпнути потрібну інформацію, яка дуже часто може стати в нагоді.

Розумне виховання дитини в сім'ї

Виховання дитини є не тільки особистою справою кожної сім'ї, але й обов'язком перед усією громадськістю. Батьки створюють нових людей, які будуть працювати заради блага країни, батьків, які будуть виховувати інших людей і так далі. В успішному вихованні дітей спантеличені не тільки батьки, але й держава. І якщо батьки самостійно не можуть впоратися з такою відповідальністю як виховання дітей, держава надає сім'ям матеріальну допомогу.

Лише правильні, зрозумілі завдання та цілі, шляхи їх здійснення, допоможуть успішно виховати дитину, без особливих труднощів. Цей пункт дуже важливий у вихованні не тільки в родині, але й у дитячому садку. Головне завдання батьків - віддавати собі звіт і ясно розуміти, кого вони хочуть виховати зі своєї дитини, і чи можуть вони для цього зробити все, що необхідно. Щоб виховати дитину, необхідно мати хоча б первинні педагогічні знання, які повинні супроводжуватися знанням і розумінням своєї дитини. Все це допоможе проаналізувати поведінку дитини і зробити правильний вибір щодо її виховання.

Також дуже важливий розпорядок життя в родині. У ньому має бути рівність між подружжям, теплі, близькі взаємини між членами сім'ї, повага, турбота, прояв любові, ласки. Сімейне життя повинно розвивати в членах сім'ї не тільки любов до матеріальних речей і достатку, але й до розвитку духовного світу. Дитина повинна прагнути до розвитку в сфері мистецтва, творчості, тягнутися до прекрасного. Тільки через розвиток внутрішнього світу можна розвиватися в повній мірі.

З раннього дитинства малюк повинен розуміти, що крім їжі, одягу та іграшок існують ще й моральні цінності, якими не можна нехтувати або ставити їх на другий план.

Саме авторитет батьків змушує дитину слухатись, прислухатися до порад, виконувати прохання. Без батьківського авторитету виховання просто неможливе Цей авторитет формується протягом життя батьків, під впливом їх роботи, почуття відповідальності за свою сім'ю. Батьки, які мають обов'язки на роботі та вдома, і при цьому вміють поєднувати цю діяльність, є найбільш авторитетними. Працюючи, вони не забувають про життя дітей, їх розвиток, потреби, почуття. Вони все вміло поєднують і вміють викладатися як на роботі, так і в сім'ї, не відкладаючи щось на потім.

Взаємини дітей і батьків повинні ґрунтуватися не на матеріальних благах дитини, яка тільки вимагає, але нічого не дає натомість. Правильні відносини повинні підкріплюватися підтримкою в будь-який час, спільним проведенням часу, турботою та іншими схожими моментами. Любов сім'ї - це головний фактор, який допомагає дитині стати людиною. Вона робить дитину доброю, чуйною, цілеспрямованою, здатною пройти через непередбачені труднощі. Відносини з дитиною - це перш за все повага до неї як до людини. Так, життєвий досвід дітей не такий багатий і різноманітний, але діти вже є людьми, які теж заслуговує на повагу до себе, своїх інтересів, особливостей. Не варто робити дітей й безпорадними, нездатними до самостійного існування і вибору.