- Причини синуситу в дитини
- Типова класифікація синуситів
- Симптоми синуситу в дитини
- Симптоми етмоїдиту
- Симптоми фронтиту
- Симптоми сфеноїдиту
- Ускладненя при синуситі
- Діагностика синуситу
- Лікування синуситу в дітей
Синусит у дітей – це інфекційно-запальне захворювання, яке вражає внутрішню слизову оболонку придаткових пазух носа. По своїй природі синусит буває бактеріальним, вірусним, грибковим або алергічним. До основних ознак, які свідчать про початок або перебіг цього захворювання в дитини, належать: болі у придаткових пазухах, підвищення температури, серозно-гнійні виділення з носа та ускладнення носового дихання. Діагноз синусит встановлюється на основі досліджень рентгенографії, МРТ і КТ навколоносових пазух, УЗД та діагностичної пункції. Лікування синуситу зазвичай потребує застосування антибіотиків та проводиться за допомогою фізіотерапії, промивань, дренування та пункції, ендоскопічних і традиційних операцій на придаткових пазухах.
Синусит в дитини представляє собою запальний процес в декількох або одній придатковій навколоносовій пазусі. У дорослих це захворювання зустрічається в 0,02 % населення, а в дітей – приблизно в 0,5-1 % випадків у формі ускладнення інфекції верхніх дихальних шляхів. Синуситом у лікарській практиці отоларингологи називають запалення верхньощелепної та клиноподібної пазухи, а також лобних пазух і лабіринту гратчастої кістки.
Залежно від перебігу синуси ти розділяють на гострі та хронічні. Основними ознаками цього захворювання в дітей є головний біль, підвищення температури, закладеність носа та гнійні виділення, набряк на обличчі, який знаходиться у зоні запального процесу. Якщо дитині не надати вчасно допомогу та належного лікування, у неї можуть розвинутись такі ускладнення, як абсцес мозку, запалення оболонок ока і зорового нерва, менінгіт, остеомієліт.
Причини синуситу в дитини
Носова порожнина в людини з’єднана з сімома параназальними пазухами, у т.ч. дві лобові, дві верхньощелепні, дві гратчасті, та одна клиноподібна. Усі ці пазухи з'єднуються з носовою порожниною за допомогою вузьких проходів, через які відбувається регулярне очищення (дренування). Якщо з певних причин пазухи припиняють очищатися, в них скупчується секрет, що і є причиною розвитку синуситу. Слід зазначити, що проходи носових пазух можуть бути заблокованими у зв’язку з деформацією внутрішньоносових структур, спричиняючи гіпертрофічні риніти. Також можливе викривлення носової перегородки, порушення будови носових раковин та гратчастого лабіринту.
Наступним фактором виникнення синуситу в дитини є вірусна інфекція, яка викликає запалення слизових оболонок носової порожнини і придаткових пазух та їх набряк. Під час цього слизова починає виділяти значну кількість секрету. Згодом набряк спричиняє ще більше звуження соустя параназальних пазух і вони закупорюються патологічним густим секретом. Це порушує вентиляцію, а дефіцит кисню та застій виділень стають причиною бурхливого розвитку в тканинах пазух патогенної флори. В цей час вірусна інфекція доповнюється ще бактеріальною.
Ступінь виразності симптомів синуситу в дитини в цілому буде залежати від типу і вірулентності мікробів. Поширене застосування антибіотиків стає причиною підвищеної резистентності (стійкості) бактеріальної флори до більшості відомих препаратів.
Як свідчить практика, останнім часом причиною розвитку синуситів у дітей часто стають різноманітні грибки. Основною причиною такої тенденції вважається нераціональне застосування антибіотиків, що негативно діє на імунну систему, створює сприятливі умови для грибкового середовища та спричиняє порушення мікрофлори. Необхідно знати, що на початкових стадіях синусит в дитини викликається не обов'язково мікробами, а може бути спровокований вдиханням холодного повітря, закриттям параназальних пазух або дією певних хімічних речовин.
Тим не менше, причиною розвитку синуситів у дітей найчастіше виступають алергічні реакції та імунодефіцитні стани. При цьому алергія, як правило, є причиною вазомоторного риніту, який спричиняє набряк слизової оболонки носа. Якщо вазомоторний риніт у дітей періодично повторюється, він спричиняє розвиток хронічного синуситу приблизно у 80% дітей.
Типова класифікація синуситів
Залежно від того, в якій саме області розвинувся патологічний процес, лікарі розрізняють такі види синуситів:
1. Гайморит – запальне захворювання, що вражає верхньощелепну (гайморову) пазуху.
2. Етмоїдит – запальний процес у лабіринті гратчастої кістки.
3. Фронтит – запальне захворювання лобової пазухи.
4. Сфеноїдит – запальний процес у клиноподібній пазусі.
Як більшості з вас відомо, найпоширенішим з даного переліку серед дітей є власне гайморит, після якого за кількістю захворювань йде етмоїдит, потім фронтит і сфеноїдит. Ураження синуситом може бути як одностороннім, так і двостороннім. Крім цього, синусит може одночасно уразити одну або декілька пазух. У випадку поширення захворювання на всі сім пазух, його називають пансинуситом.
Синусит у дітей може мати гострий, підгострий або хронічний перебіг. Гостра фаза захворювання зазвичай провокується нежиттю, кором, скарлатиною, грипом, або іншими захворюваннями. При цьому тривалість гострого синуситу зазвичай складає від 2 до 4 тижнів. Щодо підгострого синуситу, він в основному спостерігається при недостатньому або неправильному лікуванні гострої фази захворювання. При цьому симптоми синуситу в дитини можуть спостерігатись протягом кількох місяців. Хронічний синусит у дітей виникає внаслідок періодичного повторення гострого інфекційного синуситу або може розвинутися у формі ускладнення після неправильного лікування алергічного риніту. Якщо симптоми захворювання зберігаються більш, ніж 12 тижнів, це вважається критерієм визначення хронічного синуситу в дитини. Залежно від типу запального процесу розрізняють три основні форми синуситу в дітей.
1. Набряково-катаральна форма синуситу. Захворювання поширюється лише на слизову оболонку параназальних пазух, а перебіг синуситу супроводжується серозними виділеннями.
2. Гнійна форма синуситу. Захворювання поширюється в глибину тканин придаткових пазух і виділення набувають гнійного характеру.
3. Змішана форма синуситу. Одночасно спостерігається гнійний та набряково-катаральний синусит.
Симптоми синуситу в дитини
Основні симптоми та ознаки гаймориту детально розглянуті в статті «Гайморит в дитини – наскільки це небезпечно?»
Симптоми етмоїдиту
Запалення у передньому відділенні гратчастого лабіринту зазвичай починається одночасно з гайморитом або фронтитом, а запальний процес у задньому відділі гратчастого лабіринту, як правило, супроводжується сфеноїдитом. Дитина, що хворіє етмоїдитом, часто скаржиться на головний біль в області перенісся, який має тиснучий характер, та болі у корені носа. Крім цього болі в дитини можуть супроводжуватись набряком внутрішніх відділів верхньої та нижньої повік і гіперемією кон’юнктиви.
При етмоїдиті у дітей часто підвищується температура. Виділення у перший період захворювання мають серозний характер, а потім стають гнійними. Носове дихання при цьому ускладнюється а нюх різко знижується. Під час бурхливого розвитку синуситу запальний процес іноді поширюється на очну ямку, спричиняючи набряк повік та випинання очного яблука.
Симптоми фронтиту
Перебіг фронтиту в дитини, зазвичай, є більш важким, ніж інших форм синуситу. Під час цього захворювання спостерігається ускладнене носове дихання, гіперемія та значні виділення з носа. Дітей в цей період турбує сильний біль в районі чола, який найбільше проявляється вранці. Інколи в дітей при захворюванні на фронтит знижується нюх та розвивається світлобоязнь, яка супроводжується болем в очах.
Сила головного болю зменшується після випорожнення ураженої пазухи та збільшується у випадку припинення відтоку з пазухи. Інколи у дітей (наприклад, при грипозному фронтиті) може змінитись колір шкіри в районі чола, з’явитись набряк верхніх повік та надбрівної області. При хронічному фронтиті у дітей часто виникає гіпертрофія слизової середнього носового проходу та з’являються поліпи. Запальний процес може поширитись на кісткові структури, викликаючи утворення свищів та некроз.
Симптоми сфеноїдиту
Ця форма синуситу дуже рідко виникає як окреме захворювання і здебільшого розвивається паралельно із запальним процесом у гратчастій пазусі. При цьому у дітей спостерігаються скарги на болі в очниці, потилиці, тімені, а інколи у глибині голови. Під час хронічного сфеноїдиту у дітей захворювання може поширитись на зорові нерви, викликаючи поступове погіршення зору. Слід зазначити, що хронічний сфеноїдит дуже часто має стерту симптоматику.
Ускладнення при синуситі
При захворюванні на синусит патологічний процес іноді поширюється на внутрішньочерепні структури та очницю. Проникнення запального процесу вглиб голови іноді призводить до розвитку остеомієліту та ураження кісток. Типовим ускладненням всіх різновидів синуситу у дітей є менінгіт. Відомо, що це захворювання найчастіше провокується запаленням клиноподібної пазухи та гратчастого лабіринту. Під час перебігу фронтиту в дитини може виникнути субдуральний або епідуральний абсцес мозку.
Правильна та точна діагностика появи ускладнень під час перебігу синуситу в дітей часто є неможливою через невиразність клінічних симптомів. При цьому відомо, що запущені ускладнення сину ситів, які уразили внутрішньочерепні ділянки, є прогностично несприятливими та можуть бути причиною летального наслідку.
Діагностика синуситу
В загальному діагноз синусит дитині встановлюється на підставі типової клінічної симптоматики під час об'єктивного ретельного огляду та на основі результатів додаткових досліджень. Під час діагностування застосовується УЗД, рентгенографія і КТ навколоносових пазух, а також метод ядерно-магнітного резонансу. Щоб виключити можливість ускладнень виконується МРТ і КТ головного мозку.
Лікування синуситу в дітей
При лівосторонньому ураженні лобової, гратчастої і верхньощелепної пазухи терапія гострого синуситу у дітей зводиться до усунення причини запалення, купірування больового синдрому та відновлення дренування пазух. Для того, щоб відновити відтік з пазух лікарі застосовують такі судинозвужувальні препарати, як назол, нафтизин, галазолін та санорин. Використання цих ліків допомагає зменшити набряк слизової носа і порожнин пазух.
Досить ефективним при лікуванні синуситу в дитини є метод синус-евакуації. Згідно з цим методом, лікар вводить два катетери у різні носові проходи. Після цього через один катетер подається антисептик, а через інший він відсмоктується. Під час такої процедури з пазух та носової порожнини разом з антисептиком виводиться слиз і гній.
Для лікування синуситів бактеріальної природи лікарі використовують антибіотики, а для видалення гною з пазух виконується розтин (гайморотомія).
Для терапії вірусних синуситів у дітей антибіотики є неефективними, а в окремих випадках вони можуть навіть призвести до порушення імунітету, негативно вплинувши на нормальну мікрофлору в області ЛОР-органів. В результаті застосування антибіотиків при лікуванні вірусного синуситу захворювання може перейти у хронічну форму.
Дітям, що хворіють гострим синуситом, зазвичай призначають антигістамінні препарати і ліки, які сприяють розсмоктуванню, що необхідно для виключення утворення спайок всередині уражених пазух. У випадку алергічного синуситу дітям призначають антиалергійну терапію.
При терапії загостреного хронічного синуситу в дитини застосовується такий же принцип лікування, як і при гострому запаленні. Даний метод передбачає застосування фізіотерапевтичних процедур, УВЧ, діадинамічних струмів і т.п.
У випадку малої ефективності консервативної терапії хронічної форми синуситу лікарі застосовують хірургічне лікування. Під час хірургічних операцій відновлюється дренування пара назальних пазух шляхом усунення перешкод. При цьому також часто видаляються поліпи та ліквідуються викривлення носової перегородки. Для проведення хірургічних операцій на пазухах застосовується традиційна хірургічна методика та ендоскопічне обладнання.
