- Класифікація стоматиту
- Причини стоматиту в дитини
- Симптоми стоматиту в дітей
- Діагностика стоматиту в дітей
- Лікування стоматиту в дітей
- Профілактика стоматиту
Стоматит в дітей – це запальне захворювання слизової оболонки ротової порожнини, частіше інфекційного або алергічного генезу. Захворювання проявляється локальними симптомами (гіперемією, набряком, висипаннями, нальотом, виразками на слизовій оболонці) і порушенням загального стану (підвищенням температури, відмовою від їжі, слабкістю, адинамією). Розпізнавання стоматиту та його етіології здійснюється дитячим стоматологом на підставі огляду порожнини рота, проведення додаткових лабораторних тестів. Лікування стоматиту в дітей включає місцеву обробку порожнини рота і системну етіотропну терапію.
Стоматит в дитини є найпоширенішим захворюванням в дитячій стоматології, яке трапляється навіть у новонароджених. Дане захворювання відноситься до групи хвороб, що протікають із запаленням слизової оболонки порожнини рота. Серед інших запальних захворювань ротової порожнини (глоситу, гінгівіту, пародонтиту) стоматити займають лідируючі позиції. Актуальність проблеми стоматитів в дитячому віці пояснюється не тільки високою поширеністю даної патології, але нерідко й хронічним перебігом, контагіозністю, порушеннями з боку імунологічної системи. Через недосконалість місцевих та загальних захисних реакцій найбільш вразливими до стоматитів різної етіології є діти грудного, раннього та дошкільного віку.
Класифікація стоматиту
По етіології стоматити діляться на вірусні, грибкові, бактеріальні, алергічні, травматичні, медикаментозні, симптоматичні. За критерієм глибини запального ураження - на катаральні (прості), везикулярні, афтозні (фібринозні) та виразкові (гангренозні).
Залежно від вираженості симптомів розрізняють легку, середньоважку та важку форми стоматиту в дітей. При легкому перебігу стоматиту в дитини відсутні ознаки інтоксикації, а місцеві прояви представлені обмеженою кількістю симптомів, які швидко зникають. Стоматит середньої важкості супроводжується розвитком симптомів інтоксикації та множинними висипаннями на слизовій оболонці порожнини рота. При важкому стоматиті в дітей значно виражений інтоксикаційний синдром. З урахуванням особливостей перебігу захворювання може бути гострим, рецидивуючим та хронічним.
Причини стоматиту в дитини
Стан слизової оболонки порожнини рота залежить від впливу зовнішніх (інфекційних, механічних, хімічних, фізичних агентів) і внутрішніх факторів (генетичних та вікових особливостей, стану імунітету, супутніх захворювань).
На першому місці за частотою поширення стоять вірусні стоматити, з яких біля 80 % випадків припадає на герпетичний стоматит у дітей. Рідше стоматити вірусної етіології розвиваються у дітей на тлі вітряної віспи, кору, грипу, краснухи, інфекційного мононуклеозу, аденовірусної, папіломавірусної, ентеровірусної та ВІЛ-інфекції.
Серед грибкових уражень порожнини рота в грудних дітей найбільш часто діагностується кандидозний стоматит (молочниця). Розвитку кандидозу порожнини рота сприяє тривала терапія антибактеріальними або сульфаніламідними препаратами, цукровий діабет, імунодефіцит. Поразка грибком слизової оболонки рота дитини може відбутися ще під час пологів при зіткненні з родовими шляхами матері, хворої вагінальним кандидозом.
Стоматити бактеріальної етіології можуть викликатися стафілококом, стрептококом, а також збудниками інфекцій дифтерії, гонореї, туберкульозу, сифілісу. Симптоматичні стоматити в дітей розвиваються на тлі таких захворювань, як гастрит, дуоденіт, ентерит, коліт, дисбактеріоз, а також при розладах нервової системи та глистових інвазіях.
Травматичний стоматит в дитини виникає внаслідок механічної травми слизової порожнини рота соскою, іграшкою, прорізування зубів або прикусування зубами губ, щоки, язика, після чищення зубів, опіків порожнини рота гарячою їжею (чаєм, супом, киселем, молоком), пошкодження слизової при проведенні стоматологічних маніпуляцій.
Алергічний стоматит в дітей може розвиватися як реакція на місцевий вплив алергену (інгредієнтів зубної пасти, льодяників або жувальної гумки з штучними барвниками та ароматизаторами, медикаментів та ін.).
Сприяти розвитку захворювання може недоношеність, недотримання гігієни порожнини рота, скупчення зубного нальоту, карієс, носіння брекетів, часта загальна захворюваність, дефіцит вітамінів та мікроелементів (вітамінів групи В, фолієвої кислоти, цинку, селену та ін.), застосування лікарських препаратів, зміна мікрофлори ротової порожнини та кишечника (антибіотики, гормони, хіміопрепарати).
Симптоми стоматиту в дітей
Вірусний стоматит
Перебіг та особливості герпесного стоматиту детально розглянуті у відповідній статті, тому в даному огляді зупинимося на загальних ознаках вірусного ураження порожнини рота, властивих різним інфекціям.
Основним симптомом вірусного стоматиту в дитини служить поява на слизовій порожнини рота бульбашок що швидко розкриваються, на місці яких потім утворюються маленькі ерозії округлої або овальної форми, вкриті фібринозним нальотом. Везикули та ерозії можуть мати вигляд окремих елементів або носити характер суцільних дефектних ділянок.
Вони вкрай болючі і, як правило, розташовуються на поверхні яскраво гіперемованої слизової оболонки піднебіння, язика, щік, губ, гортані. Місцеві прояви вірусного стоматиту в дітей поєднуються з іншими ознаками інфекції, викликаної цим вірусом (висипом на шкірі, лихоманкою, інтоксикацією, лімфаденітом, кон'юнктивітом, нежитем, діареєю, блювотою).
Кандидозний стоматит
Розвитку специфічних місцевих симптомів кандидозного стоматиту в дітей передує надмірна сухість слизової, відчуття печіння і неприємного присмаку в роті, запах з рота. Груднички вередують під час прийому їжі, відмовляються від грудей або пляшечки, ведуть себе неспокійно, погано сплять. Незабаром на внутрішній стороні щік, губ, язика і ясен з'являються дрібні білі крапки, які, зливаючись, утворюють рясний білий наліт.
При важкій формі кандидозного стоматиту в дитини наліт набуває брудно-сірого відтінку, погано знімається зі слизової, оголюючи опухлу поверхню, яка кровоточить при щонайменшому дотику.
Крім псевдомембранозного кандидозного стоматиту, описаного вище, у дітей зустрічається атрофічний кандидозний стоматит. Зазвичай він розвивається у дітей, що носять ортодонтичні апарати, і протікає з мізерною симптоматикою: почервонінням, печінням, сухістю слизової оболонки. Наліт з’являється тільки в складках щік і губ.
Неодноразові епізоди кандидозного стоматиту можуть свідчити про наявність інших серйозних захворювань, таких як цукровий діабет, лейкоз, ВІЛ. Ускладненнями грибкового стоматиту у дітей можуть бути кандидоз статевих органів (вульвіт у дівчаток, баланопостит у хлопчиків), вісцеральний кандидоз (езофагіт, ентероколіт, пневмонія, цистит, артрит, остеомієліт, менінгіт, вентрикуліт, енцефаліт, мікроабсцеси головного мозку), кандидосепсис.
Бактеріальний стоматит
Найбільш частим видом бактеріального стоматиту в дитячому віці служить імпетигінозний стоматит. На нього вказує сукупність наступних місцевих та загальних ознак: темно-червоний колір слизової оболонки порожнини рота з поверхневими ерозіями, утворення жовтих кірок, що склеюють губи, підвищене слиновиділення, неприємний гнильний запах з рота, субфебрильна або фебрильна температура.
При дифтерійному стоматиті в ротовій порожнині утворюються фібринозні плівки, після зняття яких оголюється запалена поверхня, що кровоточить. При скарлатині язик покритий щільним білявим нальотом, після видалення якого язик стає яскраво-малинового кольору.
Гонорейний стоматит в дітей зазвичай поєднується з гонорейним кон'юнктивітом, в окремих випадках - з артритом скронево-нижньощелепного суглоба. Інфікування відбувається при проходженні по заражених статевих шляхах матері під час пологів. Слизова оболонка піднебіння, спинки язика, губ яскраво-червоного, іноді рожево-червоного кольору, з обмеженими ерозіями, з яких виділяється жовтуватий ексудат.
Афтозний стоматит
Афтозний стоматит у дітей має інфекційно-алергічну природу і носить хронічний рецидивуючий перебіг. Зазвичай зустрічається в дітей віком від 4 років. У продромальному періоді дитина стає млявою, дратівливою, примхливою, скаржиться на болі в роті. У період афт і виразок на слизовій порожнині рота з'являються болючі ділянки некрозу епітелію, на місці яких утворюється дефект (афта) округлої форми, покритий фібринозний нальотом в оточенні обідка грануляції. В період згасання афтозного стоматиту відбувається пригнічення запалення та епітелізація дефекту.
Загострення афтозного стоматиту в дітей може відзначатися від 1 разу на 2 роки (легка ступінь) до 2 і більше разів на рік (середньоважка та важка ступінь). Хронічний афтозний стоматит часто буває пов'язаний з патологією ШКТ, алергічними захворюваннями, аномаліями конституції, лямбліозом.
Діагностика стоматиту в дітей
Діагноз стоматит, як правило, встановлюється на основі епідеміологічних даних та клінічної картини захворювання педіатром або дитячим стоматологом. Для виявлення збудника стоматиту в дитини (в мазках та крові) можуть використовуватися цитологічні, бактеріологічні, вірусологічні, імунологічні, ПЛР, ІФА дослідження.
При кандидозному стоматиті необхідний аналіз крові на глюкозу і консультація дитячого ендокринолога. При хронічному афтозному стоматиті проводиться консультація дитячого гастроентеролога та алерголога-імунолога, аналіз калу на дисбактеріоз, яйця гельмінтів та лямблії, УЗД органів черевної порожнини.
Лікування стоматиту в дітей
Лікування стоматиту в дітей проводиться з урахуванням етіології захворювання і включає місцеву та загальну терапію. При будь-якій формі стоматиту важливо дотримуватися дієти, що виключає прийом подразнюючої їжі. Після кожного прийому полоскати ротову порожнину відварами трав або антисептиками до зникнення ознак захворювання (грудним дітям проводиться зрошення порожнини рота з балончика). При наявності каріозних вогнищ або зубного нальоту здійснюється лікування карієсу, професійна гігієна порожнини рота, навчання дітей індивідуальній гігієні.
Для терапії вірусних стоматитів застосовуються аплікації місцевих анестезуючих засобів, противірусні препарати (ацикловір, зовіракс місцево у вигляді мазі та внутрішньо), протизапальні засоби (метрогіл гель, холісал), імуномодулятори.
При кандидозному стоматиті необхідно змазування порожнини рота дитини розчином соди або борної кислоти після кожного годування для створення лужного середовища. Препаратом вибору є протигрибковий розчин Кандид. При бактеріальних стоматитах у дітей основу лікування складають системні та місцеві антибіотики, підібрані з урахуванням чутливості мікроорганізмів.
Місцеве лікування афтозного стоматиту включає в себе знеболювання слизової оболонки порожнини рота анестезуючими гелями та емульсіями, обробку антисептиками і протеолітичними ферментами, УФО слизової, ультрафонофорез гепарину. Для прискорення епітелізації слизової використовуються вітамін А, масло шипшини та обліпихи, мазь вінилін. Загальна терапія проводиться за допомогою десенсибілізуючих, імуностимулюючих препаратів, вітамінів. Для профілактики рецидивів стоматиту в дітей важливо усунення першопричини захворювання (лікування патології ШКТ, паразитарних інфекцій, проведення специфічної гіпосенсибілізації).
Лікування рецидивуючого стоматиту може проводитись під керівництвом лікаря-гомеопата.
Профілактика стоматиту
Профілактика стоматиту в дітей полягає у виключенні будь-яких мікротравм, ретельному гігієнічному догляді за порожниною рота, лікуванні супутньої патології. Для зниження ризику захворюваності стоматитом дітей грудного віку важливо регулярно дезінфікувати соски, пляшечки, іграшки, а також проводити обробку грудей матері перед кожним годуванням. Дорослим не слід облизувати соску або ложку дитини.
Починаючи з моменту прорізування перших зубів, необхідно регулярно відвідувати стоматолога для проведення профілактичних заходів. Для чищення дитячих зубів рекомендується використовувати спеціальні зубні пасти, що сприяють підвищенню місцевого імунітету слизової порожнини рота.
