- Різновиди ангіни
- Симптоми ангіни в дитини
- Патогенез ангіни
- Лікування ангіни в дітей
- Профілактика та прогноз ангіни
Ангіна в дітей (гострий тонзиліт) – це інфекційно-алергічне захворювання, при якому запалюються піднебінні мигдалини. Захворюваність на ангіну серед дітей коливається від 4,2 до 6,7%, поступаючись за частотою тільки ГРВІ. Враховуючи високу поширеність та заразність ангіни в дітей, захворювання є потребує високої уваги з боку педіатрії та дитячої отоларингології. Ангіна в дитини небезпечна своїми ймовірними ускладненнями (отит, тонзиліт, боково-глотковий та заглотковий абсцеси), серед яких також трапляються такі серйозні хвороби, як ревматизм, ревматоїдний артрит, гломерулонефрит тощо.
Ангіною називають гостре запалення лімфоїдної тканини глоткових (частіше піднебінних) мигдаликів в дитини, яке має інфекційно-алергічний характер. Це захворювання в дітей протікає з високою лихоманкою, вираженими ознаками інтоксикації, болем при ковтанні, збільшенням підщелепних та шийних лімфовузлів, гнійним нальотом на мигдалинах. Діагностика ангіни в дітей проводиться дитячим отоларингологом за допомогою звичайного огляду, фарінгоскопії, дослідження мазка з глотки на мікрофлору та імунофементного аналізу крові. Лікування ангіни в дітей включає патогенетичну терапію (антибіотики, противірусні засоби), симптоматичну терапію (жарознижувальні, десенсибілізуючі препарати) та місцеву терапію (аерозолі, полоскання горла антисептиками і лікарськими травами).
Різновиди ангіни в дітей
Враховуючи причини запалення мигдалин, відодкремлюють первинну, вторинну і специфічну ангіну у дітей. При первинній ангіні інфекція спочатку розвивається в мигдалинах. Вторинна або симптоматична ангіна у дітей часто зустрічається при таких інфекційних захворюваннях, як скарлатина, кір, дифтерії, мононуклеоз і т.п. До специфічних ангін відноситься ураження мигдаликів, зумовлене специфічною флорою - збудниками гонореї, мікоплазмозу, хламідіозу, кандидозу та ін. Перебіг ангіни в дітей може бути гострим, часто рецидивуючим та хронічним.
Залежно характер змін в мигдалинах, серед клінічних форм ангіни зустрічаються такі різновиди захворювання, як катаральна, фолікулярна, лакунарна, фібринозна, флегмонозна та гангренозна ангіни.
При катаральній ангіні в дітей огляд зіва виявляє збільшення та гіперемію мигдаликів, а також піднебінних дужок. Гнійний наліт при цьому відсутній. на тлі пухкого епітелію утворюється тонкий шар серозного білястого нальоту. Мікроскопічно виявляється густа інфільтрація епітелію мигдаликів лімфоцитами та нейтрофілами.
Ознакою фолікулярної ангіни у дітей є помітні крізь епітеліальний покрив мигдаликів гнійні точкові фолікули величиною до 3 мм (так звана «картина зоряного неба»). Морфологічні зміни в паренхімі мигдаликів (повнокров'я, гіперемія) більш виражені; гнійні фолікули представляють собою лейкоцитарні інфільтрати з явищами некрозу.
Лакунарна ангіна в дитини протікає з наявністю лінійного гнійного нальоту жовтуватого кольору, розташованого в лакунах між частками мигдалин. Поверхня мигдаликів яскраво гіперемована та набрякла, а острівці нальоту в гирлах лакун схильні до об'єднання та утворення широких гнійних вогнищ. При мікроскопічному дослідженні виявляються множинні виразки епітелію, лейкоцитарна інфільтрація слизової, покриття гнійними фолікулами, тромбози дрібних судин.
При фібринозній ангіні в дітей мигдалини покриваються плівчастим білявим напівпрозорим нальотом. Флегмонозна ангіна у дітей зустрічається рідко. Вона супроводжується гнійним покриттям ділянки мигдалика та формуванням інтратонзилярного абсцесу (частіше одностороннього).
Якщо в дитини гангренозна ангіна, в такому випадку має місце виразково-некротична зміна епітелію та паренхіми мигдаликів. При огляді зіву на мигдалинах виявляється білувато-сірий наліт, що містить в собі велику кількість бактерій, лейкоцитів, некротизованої тканини та фібрин. Після розм'якшення та відторгнення нальоту оголюються виразки з нерівними краями. Поширений некротичний процес може ускладнитися руйнуванням, а в подальшому – рубцюванням м'якого піднебіння та лінії глотки. Некротична ангіна в дітей спостерігається при гострому лейкозі, дифтерії, скарлатині.
Симптоми ангіни в дитини
Ангіна в дитини протікає важче, ніж у дорослих людей. Вона супроводжується високою температурою, вираженою інтоксикацією, частими ускладненнями. В дітей можливий послідовний перехід однієї форми ангіни в іншу (катаральної в фолікулярну, потім в лакунарну) або ж перебіг захворювання є не прогресуючим.
Для катаральної ангіни характерним є гострий початок з відчуттям першіння, печії, сухості та болі в горлі, яка посилюється при ковтанні. Температура тіла підвищується до 38-39 градусів, дитина стає млявою, скаржиться на нездужання та головний біль. Язик стає сухим та покривається білястим нальотом, лімфовузли можуть незначно збільшитись та злегка поболювати. Катаральна ангіна у дітей зазвичай триває 5-7 днів.
При фолікулярній ангіні ознаки інтоксикації (слабкість, апатія, відсутність апетиту, артралгія, головний біль) є яскраво вираженими. Може з’явитись сильна лихоманка з блювотою, затьмаренням свідомості, судомами. Типовим є сильний біль у горлі, нерідко з іррадіацією в вуха, що змушує дитину відмовлятися від їжі та напоїв. Симптоми фолікулярної ангіни в дітей наростають протягом двох діб, а на 3-4 день настає покращення, що пов'язане з очищенням поверхні мигдалин. Тим не менше, біль при ковтанні зберігається ще не менше 2-3 діб. Повне одужання дитини настає через 7-10 днів.
Лакунарна ангіна в дитини також протікає з важким інтоксикаційним синдромом. Внаслідок набряклості та інфільтрації мигдалин і м'якого піднебіння дитині важко відкрити рот. При цьому її мова набуває невиразного звучання, голос стає гугнявим. Діти скаржаться на виражений біль в горлі та неприємний присмак в роті. Місцеві лімфовузли збільшуються та викликають болісні відчуття при поворотах голови. Перебіг лакунарної ангіни в дітей становить 10-14 днів.
Вірусні ангіни в дітей часто поєднуються з такими захворюваннями, як риніт, стоматит, кон'юнктивіт, діарея.
Найбільш частими ускладненнями стрептококової ангіни є ревматичний ендокардит, неспецифічний поліартрит, гломерулонефрит та заглотковий абсцес. Герпетична ангіна в дитини може ускладнитись серозним менінгітом.
Патогенез ангіни в дітей
У більшості випадків ангіну в дітей викликають бактеріальні або вірусні інфекції. Найчастіше збудником ангіни є β-гемолітичний стрептокок групи А, в 10% випадків - золотистий стафілокок, і лише в окремих випадках ангіну може спровокувати пневмокок, гемофільна паличка, ентеровіруси, аденовіруси, герпес-вірус, мікоплазми, хламідії, грибки, мікст-інфекція. Як правило, ангіна в дітей віком до 3 років пов'язана з вірусними збудниками, а в дітей віком від 5 років – з бактеріальною інфекцією. Найбільша захворюваність стрептококовою ангіною у дітей припадає на вік 5-10 років. Внутрішньоклітинні збудники є причиною тонзилітів та фарингіти в дошкільнят в 10% випадків. Іноді ангіну в дітей можуть викликати умовно-патогенні бактерії, які живуть в ротовій порожнині, у випадку їх масового зростання та високій щільності мікробних клітин.
Переважним шляхом проникнення інфекції в мигдалини є повітряно-крапельний, контактно-побутовий, ентеральний способи. Травматичні ангіни нерідко розвиваються після операцій на носоглотці та задніх відділеннях порожнини носа (наприклад, після аденотомії). Ендогенна аутоінфекція можлива при загостренні хронічного тонзиліту, карієсі зубів, синуситі, гастроентериті.
В основі розвитку ангіни лежить реакція алергічного типу. У лакунах мигдаликів знаходиться багата непатогенна флора, в якій затримуються патогенні мікроорганізми та продукти білкового розпаду. Вони можуть виступати факторами сенсибілізації організму. На тлі попередньої сенсибілізації різні ендогенні або екзогенні інфекційні збудники можуть ініціювати в дитини розвиток ангіни. Численні екзотоксини, що виділяються збудниками, викликають імунний відгук з утворенням ЦВК, вражаючих тканини серцевого м'язу, нирок та інших органів.
Місцева реакція мигдаликів на впровадження і розмноження збудників характеризується набуханням лімфоїдної тканини, гнійним розростанням фолікулів, скупченням гнійних мас в лакунах, некрозом епітелію, а в деяких випадках навіть тканини мигдалин.
Лікування ангіни в дітей
Легкі та середньої важкості форми ангіни в дітей лікуються амбулаторно, а при важкій формі ангіни може знадобитися госпіталізація в інфекційне відділення.
При лікуванні ангіни в дитини важливо дотримуватись режиму та спокою. Хвору дитину слід ізолювати та забезпечити індивідуальними предметами догляду (посудом, рушниками і т.п.). Також необхідно організувати дієтичне харчування та достатню кількість напоїв.
При бактеріальній ангіні призначається системна протимікробна терапія препаратами, до яких чутливий збудник. При β-гемолітичному стрептококу застосовують пеніциліни, макроліди, цефалоспорини, карбапенеми. Паралельно з прийомом антибактеріальних препаратів застосовують антигістамінні засоби: вітаміни групи В, аскорбінову кислоту, імуномодулятори.
Важливе місце займає місцеве лікування: полоскання горла розчинами антисептиків (нітрофуран, мірамістин), відварами трав (календули, ромашки, шавлії) та розпорошення в горлі аерозолів (Біопарокс, Стопангін). При вірусній ангіні в дітей призначають противірусні препарати та зрошують горло інтерфероном. До хірургічного лікування методом розкриття заглоткового абсцесу вдаються при абсцедуючих ускладненнях.
Профілактика та прогноз ангіни
Перенесена дитиною стрептококова ангіна вимагає виконання ЕКГ, дослідження в динаміці загального аналізу сечі та крові, а при необхідності - консультації дитячого ревматолога, дитячого нефролога, імунолога. При своєчасному і повному лікуванні ангіна закінчується реконвалесценцією. В інших випадках ймовірний перехід в хронічний тонзиліт, розвиток місцевих або загальних ускладнень.
Профілактика ангіни в діток вимагає обмеження контакту з інфекційними хворими, підвищення загальної резистентності, санації гнійних вогнищ, забезпечення повноцінного вітамінізованого харчування.
