- Причини короткозорості у дітей
- Класифікація та види міопії
- Симптоми міопії в дітей
- Діагностика короткозорості
- Методи лікування міопії в дітей
- Профілактика короткозорості у дітей
Короткозорість в дитини – це дефект зору, пов'язаний з невідповідністю оптичної сили рогівки передньої та задньої осі очного яблука, що призводить до фокусування зображення перед сітківкою, а не на її поверхні. При міопії діти чудово бачать близькі об'єкти, а віддалені – погано. При цьому вони часто скаржаться на зорову втому, головні болі. Обстеження дітей з короткозорістю включає оцінку гостроти зору, офтальмоскопію, скіаскопію, авторефрактометрію та УЗД очей. Лікування міопії в дітини проводиться комплексно за допомогою окулярної або контактної корекції, оптичних вправ, медикаментозної терапії, ФТЛ, ІРТ, а також, при необхідності застосовується склеропластик.
Короткозорість у дітей є одним з найбільш масових захворювань зорової системи в дитячій офтальмології. До 15-16 років короткозорість діагностується у 25-30% дітей. Міопія в дитини частіше виявляється у віці 9-12 років, а в підлітковий період відбувається її прогресування та посилення. При короткозорості паралельні промені світла, що йдуть від далеких предметів, фокусуються не на сітківці, а перед нею, що призводить до нечіткості, розмитості та розпливчастості зображення.
Близько 80-90% доношених немовлят народжуються з гіперметропією (запасом далекозорості) в + 3,0-3,5 діоптрій. Це пояснюється коротким передньо-заднім розміром очного яблука, який у новонароджених дітей становить 17-18 мм. Під час зростання дитини відбувається зміна заломлюючої сили ока. Поступово гіперметропія зменшується, наближаючись до нормальної емметропічної рефракції, але в багатьох випадках, при недостатньому запасі далекозорості гіперметропія переходить з часом в міопію - короткозорість в дитини.
Короткозорість в дітей – основні причини
Короткозорість в дитини може бути спадковою, вродженою або набутою. Схильність до короткозорості завжди більша у тих дітей, чиї батьки також мають міопію. У цьому випадку говорять про спадкову короткозорість у дітей.
Передумовою вродженої короткозорості в дітей є слабкість склери та її підвищена розтяжність, що призводить до неухильного прогресування міопії. Крім цього, дана форма короткозорості часто зустрічається в недоношених дітей, а також малюків, які страждають вродженою патологією рогівки або кришталика, вродженою глаукомою, синдромом Дауна, синдром Марфана та ін. Вроджена міопія зазвичай діагностується в дітей на першому році життя.
Набута короткозорість частіше всього виникає і прогресує в шкільному віці через підвищене зорове навантаження, раннє навчанням письма та читання, недотримання гігієни зору, безконтрольне використання комп'ютера або телевізора, а також через недолік мікроелементів та вітамінів у харчуванні, швидкий ріст тощо. Сприяти розвитку короткозорості в дитини можуть родові травми хребта, рахіт, інфекції (тонзиліт, гайморит, туберкульоз, кір, дифтерія, скарлатина, інфекційний гепатит), супутні захворювання (аденоїди, цукровий діабет та ін.) та порушення опорно-рухового апарату (сколіоз, плоскостопість).
Міопія в дитини – класифікація та види
Враховуючи характер розвитку міопії, розрізняють фізіологічну, лентикулярну (кришталикову) і патологічну короткозорість.
Фізіологічна короткозорість пов’язана з посиленим ростом очей, який часто спостерігається в дітей. Ступінь фізіологічної міопії збільшується до моменту закінчення росту очного яблука і в майбутньому не прогресує. Такий вид короткозорості відносять до стаціонарного, тобто, він не призводить до значного погіршення зору та інвалідності.
При лентикулярній короткозорості в дітей спостерігається надмірне збільшення заломлюючої сили кришталика при зміні його ядра. Кришталикова короткозорість часто зустрічається у дітей з вродженою центральною катарактою та цукровим діабетом, а в дітей з ураженням кришталика внаслідок прийому деяких медикаментів.
Патологічна короткозорість в дітей або міопія розвивається при надмірному зростанні очного яблука в довжину і супроводжується прогресуючим зниженням гостроти зору до декількох діоптрій на рік. Така форма короткозорості у дітей протікає найбільш небезпечно і часто призводить до інвалідності.
За безпосереднім механізмам виникнення короткозорість у дітей може бути осьовою (у випадку збільшення передньо-заднього розміру ока більш ніж до 25 мм при нормальній рефракції, рефракційною (при збільшенні заломлюючої сили і нормальній передньо-задній довжині ока) та змішаною (при поєднанні двох попередніх патололгій).
За силою виразності короткозорість в дитини може бути: слабкою (до -3,0 D), середньою (до -6,0 D) та високою (понад -6,0 D).
Симптоми міопії в дітей
Вроджена міопія в дитини раннього віку може бути виявлена тільки під час планового огляду дитячим офтальмологом. У більш дорослих дітей про наявність короткозорості дозволяє стверджувати звичка щулити очі, морщити лоб, часто моргати, підносити іграшки близько до очей, низько нахиляти голову при малюванні або читанні. При цьому близько розташовані предмети дитина бачить дуже добре, а віддалені значно гірше. Типовими є скарги дітей на дискомфорт та ріжучу біль в очах, швидке зорове стомлення, головний біль.
При несвоєчасно скоригованій короткозорості порушується бінокулярний зір, розвивається косоокість та амбліопія. Найбільш серйозними ускладненнями прогресуючої міопії є відшарування скловидного тіла, зміна сітківки, та крововиливи.
Від справжньої міопії в дітей слід відрізняти неправдиву короткозорість, яка виникає при спазмах акомодації та обумовлена порушенням функціонування очних м'язів. Така короткозорість супроводжується втратою чіткого бачення предметів і є оборотним станом, якщо своєчасно було вжито належні заходи. В іншому випадку спазм акомодації в дитини може перерости в постійну міопію.
Діагностика короткозорості
При виявленні ознак погіршення зору, батьки, вчителі або лікар повинні вжити заходів до перевірки зору в дитини. Під час зовнішнього огляду очей дитини офтальмолог звертає увагу на форму, величину та положення очних яблук, фіксацію погляду на яскравих іграшках. В процесі біомікроскопії або офтальмоскопії оцінюється стан рогівки, передньої камери ока, кришталика та очного дна.
Наявність короткозорості в дитини з трьохрічного віку уточнюється шляхом перевірки гостроти зору без коригуючих лінз та з ними. Покращення зору з мінусовою лінзою та погіршення з плюсовою свідчить про міопії. На наступному етапі досліджується клінічна рефракція за допомогою скіаскопії та рефрактометрії після попередньої атропінізації.
За допомогою УЗД очей визначається тип короткозорості в дитини (рефракційна чи осьова), проводиться вимірювання передньо-заднього розміру очей тощо.
Для виключення помилкової міопії в дітей визначається обсяг та запас акомодації. При виявленні спазму акомодації дитині призначається консультація невролога, оскільки такий стан часто зустрічається в дітей з вегето-судинною дистонією, астенією, підвищеною нервовою збудливістю.
Методи лікування міопії в дітей
Методика лікування короткозорості в дитини визначається її ступенем, прогресуванням та наявністю ускладнень. При збільшенні короткозорості не більш ніж на 0,5 діоптрії в рік можлива вичікувальна тактика. В інших випадках для лікування міопії в дітей застосовується відповідний комплекс заходів (фізіотерапевтичних, оптичних, апаратних, медикаментозних).
В першу чергу дитині підбирають окуляри або контактні лінзи. При короткозорості низького або середнього ступеня окуляри застосовуються тільки для відстані, необхідності в їх постійному носінні немає. А в випадку міопії високого ступеня, або при значному прогресуванні, окуляри слід носити постійно.
Немедикаментозні методи лікування міопії в дитини включають загальнозміцнюючий режим, збалансоване харчування, зорову гімнастику, апаратне лікування (вакуумний масаж, лазеротерапію, електростимуляцію, тренування акомодації та конвергенцію), а також масаж шийного відділу, електрофорез, голкорефлексотерапію і т.п.
Під час медикаментозного лікування короткозорості у дітей призначаються вітамінно-мінеральні комплекси, судинорозширювальні препарати (нікотинова кислота, трентал), інстиляції очних крапель, що покращує живлення очей.
При прогресуванні або високому ступені короткозорості в дітей необхідне хірургічне лікування – склеропластика, яка перешкоджає подальшому розтягуванню склери. Лазерна корекція зору при міопії проводиться по досягненні пацієнтом 18 років.
Профілактика короткозорості у дітей
Якщо короткозорість в дитини не прогресує, а протікає без ускладнень, а прогноз відносно зору є сприятливим, то така міопія добре піддається окулярній корекції. При міопії високого ступеня, навіть за умови корекції, гострота зору часто залишається досить низькою. Найгірший прогноз для зорової функції має прогресуюча короткозорість, яка призводить до дегенеративних змін сітківки ока.
Важливу роль в профілактиці міопії відіграє дотримання гігієни зору, тобто, дозованість зорових навантажень, правильна організація робочого місця школяра, ліквідація патологічних зорових звичок. Для правильного розвитку очей дуже важливим є достатній сон, повноцінне харчування, перебування на свіжому повітрі, заняття спортом. Діти з міопією повинні обстежуватись офтальмологом кожні півроку.