Валеріана волзька (Valeriana wolgensis, валеріана блискуча) – це багаторічна трав'яниста лікарська рослина, яка належить до родини валеріанових. Кореневище її не має пагонів, коріння тоненьке, буре, товщиною близько 1 мм. Стебло голе, прямостояче, одиничне, висотою 30 - 100 см, іноді може мати антоціановий червоно-бурий колір. Листя супротивне, перисте, непарне, розсічене. Прикореневі листки мають 3 - 5 (іноді 6 - 7) пар листочків, а середні та нижні – 6 - 7 (рідше 4 - 8) пар листочків. Нижні листки видовжені, ланцетні, можуть містити знизу на жилках короткі притиснуті щетинки, мають зубчасті краї. Квіти валеріани волзької неправильні, двостатеві, дрібні, білого або блідо-рожевого кольору, зібрані в плоске, міцне, з однією або 2 - 3 парами бокових пазушних щитовидних суцвіть. Плоди валеріани сім'янки, цвіте вона з червня по липень.
Валеріана волзька поширена в Карпатах, Поліссі, на Розточчі-Опіллі, а також в Степу та Лісостепу на заплавних луках, у чагарниках та на узліссях.
Заготівля та хімічний склад валеріани волзької
Для лікування застосовують кореневище та корінці цієї рослини. Їх заготовляють восени після дозрівання плодів та ранньою весною. Добуте із землі кореневище відділяють від надземної частини рослини, потім його розщеплюють на кілька дрібних частини і відразу миють у холодній воді. Починають сушити (пров’ялювати) сировину на відкритому повітрі, розклавши шарами по 15 см, а потім, через кілька днів, переносять лікувальну сировину у намети та досушують, наклавши більш тонким шаром у 5 - 7 см. Також досушування можна проводити при температурі 35 градусів у спеціальній сушарці. Сушеного коріння отримують приблизно 25 % від початкової ваги. Термін зберігання валеріани волзької після сушіння складає 3 роки. Коріння рослини можна придбати в аптеках.
Хімічний склад валеріани волзької є досить різноманітним. Коріння рослини має близько 1,5 - 2,0% ефірної олії, борнеол, вільну ізовалеріанову кислоту, ефіри борнеолу, мурашину, масляну та оцтову кислота, терпеноїди: лимонне, камфен, пінен, миртенол, терпинеол, та алкалоїди хатині і валерин (містяться лише у свіжому корінні). Крім цього валеріана волзька має у своєму складі алкалоїд актинідин, який міститься у вигляді гідроксифенілетилової солі, цукри, глікозид валерид і дубильні речовини. Найважливішою та найціннішою лікувальною складовою ефірної олії вважається складний ефір ізовалеріанової кислоти а спирту борнеолу.
Фармакологічні властивості валеріани волзької та препарати
Ліки, виготовлені з коріння цієї рослини, як і препарати з валеріани лікарської та російської, зменшують збудливість та покращують функціонування ЦНС, знижують артеріальний тиск, регулюють серцеву діяльність, проявляють жовчогінну і спазмолітичну дію, покращують секрецію травних залоз.
Зазвичай препарати з валеріани волзької застосовуються як засоби для заспокоєння нервової системи і покращення роботи серцево-судинної системи. Ліки з валеріани вживають: при епілепсії, істерії, надмірному нервовому збудженні, при тривожному стані, головних болях, розумовій перевтомі, безсонні (що викликане нервовим перенапруженням), неврозах серцево-судинної системи та вегетоневрозах, а також для терапії та профілактики гіпертонії та стенокардії.
Доведена ефективність застосування валеріани волзької при посиленні роботи щитовидної залози, для зменшення спазмів та покращення роботи шлунково-кишкового тракту. Відомо також, що ліки з валеріани посилюють жовчовиділення.
В гінекологічній практиці ліки з валеріани волзької використовують у якості заспокійливого препарату при клімактеричних неврозах, токсикозах вагітних та збоях у роботі серця.
В нетрадиційній народній медицині ліки з цієї рослини використовуються при надмірному нервовому збудженні, істерії, епілепсії, іпохондрії, мігрені, а також як протиглисний та вітрогінний засіб. Іноді валеріану використовують як засіб для покращення травлення.
Для внутрішнього вживання з валеріани волзької застосовують наступні препарати:
- настій з 20 грам коріння (2,5 столові ложки) та склянки окропу, який вживають по 3 столові ложки тричі на добу через півгодини після вживання їжі;
- холодний настій з 2 чайних ложок подрібненого коріння і склянки холодної води, який настоюють 1 добу та п’ють по третині склянки тричі на день;
- порошок з перетертого коріння, який вживають по 2 - 3 грами 2 - 3 рази на день;
- настойку у пропорції 1:5 з 70% спиртом, яку вживають по 20 - 25 крапель тричі на добу;
- краплі камфорно-валеріанові (Guttae Valerianae cum Camphora), які слід пити по 10 - 20 крапель тричі на добу при лікуванні серцево-судинних неврозів;
- краплі Валокормід (Valocormidum) вживають по 15 - 20 крапель 2 - 3 рази на добу для лікування серцево-судинних неврозів, які супроводжуються брадикардією;
- краплі Корвалол (Corvalolum), які п’ють по 12 - 30 крапель двічі або тричі на добу для лікування неврозів, підвищеної збудливості, безсоння, спазмів коронарних судин, тахікардії, гіпертонічної хвороби, спазмів кишечника (іноді дозування Корвалолу збільшують до 40 крапель);
- екстракт валеріани волзької в таблетках п’ють по 1 - 2 пігулки за 1 прийом;
- відвар з 2 - 3 чайних ложок суміші листя меліси лікарської, кореня валеріани волзької та склянки окропу у рівних співвідношеннях (добова доза), який вживають при кропив'янці;
- столову ложку суміші корінням валеріани волзької, листя бобівника трилистого, шишок хмелю звичайного та м'яти перцевої у співвідношенні 1:2:1:2 для приготування настою заливають 2 склянками окропу, настоюють протягом години, відціджують та приймають двічі на день по півсклянки як жовчогінний засіб.
Зовнішньо застосовують ванни з відвару коріння валеріани волзької. Для приготування такого відвару слід заварити жменю сировини на 1 літрі води. Цей засіб допомагає при епілепсії у дітей. Ванни слід приймати перед сном протягом 15 хвилин;
- для дорослих ванни готують з суміші рівних частин квітів нагідок лікарських, трави чебрецю звичайного, коріння валеріани вользької, ромашки лікарської, шавлії лікарської. Одну жменю суміші заварюють на 2 л води протягом 30 хвилин та вливають у повну ванну води. Такі ванни слід приймати двічі на тиждень для лікування функціональних розладів нервової системи, радикуліту, тромбофлебіту, гіпертонічної хвороби, гіпотензії, а також у випадку перевтоми і надмірної дратівливості.
Найбільший лікувальний ефект забезпечують галенові препарати валеріани волзької, який досягається завдяки тривалому регулярному прийому цих ліків. Однак слід пам'ятати, що надмірне вживання цих препаратів або надмірні дози можуть призвести до відчуття пригніченості, викликати головний біль, нудоту, сонливість, погіршення травлення та порушення серцевої діяльності. Щоб усунути такі побічні ефекти достатньо зменшити дозу або тимчасово перервати курс лікування.
