Верба біла (Salix alba, лоза) – це дводомна лікарська рослина, що належить до родини вербових. Рослина представляє собою дерево висотою до 20 - 30 метрів. Молоді гілки верби білої мають сріблясто-пухнасті кінці, а старі гілки голі, бурого кольору. Листя цього дерева чергове, цілісне, пильчасте, загострене, ланцетне або широколанцетне, довжиною 5-10 см та шириною 1-3 см. Молоде листя опущене, притиснуте, має з двох сторін біло-сріблястий відтінок, доросле листя біло-сріблястого кольору з двох боків або зверху. Знизу листки опушені по центральній жилці, зверху - голе. Квіти верби білої одностатеві, зібрані у маточкові або тичинкові сережки. Тичинкові квіти циліндричні, жовтого кольору, довжиною 5 - 7 см та шириною близько 1 см, маточкові квіти зелені, тонкі. Приквіткові луски мають блідий відтінок. Плоди цієї рослини коробочки, цвіте це дерево з квітня по травень після появи листя.
Верба біла поширення на всій території нашої країни крім високогірних районів Карпат. Це дерево можна зустріти на вологих луках, на заплавах річок, у вологих лісах. Його вирощують як декоративну культурну і фітомеліоративну рослину.
Хімічний склад та заготівля верби білої
Для лікування використовують кору дерева, яку заготовляють в період сокоруху з молодих гілок, яким 3 - 4 роки. Зібрану кору сушать у приміщеннях або на відкритому повітрі при хорошому провітрюванні. Готової сировини отримують близько 33 % від початкової ваги зібраної кори. В аптеках ця сировина не продається, рослина належить до нетрадиційних лікарських.
Хімічний склад кори верби білої є небагатим. Відомо, що кора дерева, як і верби тритичинкової або верби прутовидної, має флавоноїди, близько 12% дубильних речовин і 2 - 3% флавонових глікозидів.
Застосування та фармакологічні характеристики верби білої
Відвар кори цього дерева має протизапальні, анальгетичні, заспокійливі, жарознижуючі, антисептичні, кровоспинні, потогінні, протималярійні, протиглисні, ранозагоювальні та в'яжучі властивості. Такий відвар застосовують при головному болю, неврозах, невралгії, подагрі, ревматизмі, малярії, простудних захворюваннях, поганому травленні їжі, а також при жовтяниці, запальних явищах у кишечнику і шлунку, хворобах печінки, селезінки, запаленнях сечових шляхів та проносах. Допомагають ці ліки також при інфекційних та гінекологічних захворюваннях, маткових, кишкових і шлункових кровотечах.
Для зовнішнього використання відвар кори верби білої застосовують у формі полоскань при стоматиті, ангіні, гінгівіті, пародонтозі, запальних процесах у горлі та ротовій порожнині, а також для приготування ванн для лікування варикозного розширення вен, гіпергідрозу, флебіту, слабкості м'язів ніг, та для промивання ран.
Для внутрішнього вживання відвар кори готують з 15 г сировини і склянки окропу. Приймають ці ліки по 1 столовій ложці три рази на добу. Можна також приготувати відвар з 1 чайної ложки кори та склянки води, який після настоювання та охолодження приймають 5 разів на добу по 1 столовій ложці. Інколи вживають порошок, приготований з кори дерева. Його вживають на ніч по 1 г.
