Верба козяча (Salix caprea) – це дводомна лікарська рослина з родини вербових. Цей різновид верби представляє собою дерево заввишки 5 - 10 метрів або кущ. Гілки розлогі, товсті, бурі або сіроопушені, з великими оголеними бруньками. Деревина верби козячої під корою має червонуватий відтінок та не містить валиків. Листя широке, яйцеподібної форми, чергове, цілісне, майже кругле, іноді ланцетне, нерівномірно-зубчасте, має темний колір, зверху голе, знизу – сіре, повстисте, з виступаючими бічними парами жилок. Квіти цього дерева одностатеві, зібрані у товсті сережки. Чоловічі квіти яйцеподібні, сидячі, довжиною до 5 - 6 см, а жіночі мають ніжки, циліндричну форму та довжину до 10 см. Плід верби козячої коробочка, цвіте вона у квітні та травні до появи листя.
Верба козяча поширена на узліссях та у лісах, її можна зустріти серед чагарників практично всюди на території України, але найбільше верба козяча росте у північних регіонах.
Хімічний склад та заготівля верби козячої
Заготовляють для лікування кору, яку збирають з молодих 3 - 4 річних гілок у період сокоруху. Зібрану кору сушать у наметах або всередині приміщень з доброю вентиляцією. В результаті отримують близько 33% сушеної готової сировини. До лікарських рослин верба козяча відноситься неофіційно і не продається в аптеках.
Хімічний склад кори верби козячої, як і верби білої та верби пурпурової, складається з 10 - 12% дубильних речовин, флавоноїдів та 2-3% флавонових глікозидів.
Фармакологічні характеристики верби козячої
Відвар кори верби козячої має антисептичні, заспокійливі, анальгетичні, протизапальні, потогінні, жарознижуючі, протималярійні, ранозагоювальні, кровоспинні, протиглисні та в'яжучі властивості.
Такий відвар застосовують від невралгії, головного болю, ревматизму, подагри, простудних захворювань, різних форм неврозу, малярії, запальних процесів у шлунку та кишечнику, хвороб селезінки і печінки (при надмірній кількості токсинів), жовтяниці, проносів, запалень сечовивідних шляхів, а також для лікування гінекологічних та інфекційних захворюань, кишкових, маткових і шлункових кровотеч.
Для зовнішнього використання відвар кори верби козячої застосовують для полоскань при ангіні, гінгівіті, стоматиті, пародонтозі, а також для приготування ванн для лікування варикозного розширення вен, запальних процесів у горлі та ротовій порожнині, гіпергідрозу, слабкості м'язів ніг, флебіту та для промивання ран.
Для внутрішнього вживання відвар кори готують з 15 г сировини і склянки окропу. Приймають ці ліки по 1 столовій ложці три рази на добу. Можна також приготувати відвар з 1 чайної ложки кори та склянки води, який після настоювання та охолодження приймають 5 разів на добу по 1 столовій ложці. Інколи вживають порошок, приготований з кори дерева. Його вживають на ніч по 1 г.