Верба ламка (Salix fragilis) – це дводомна лікарська рослина, що відноситься до родини вербових. Висота дерева може сягати 15 - 20 метрів, у нього блискуча кора, яка легко знімається з старих гілок у вигляді пластин. Гілки цього дерева при основі дуже ламкі і часто ламаються навіть від поривів вітру. Листя цілісне, ланцетне, голе, чергове, видовжене, загострене, вузьке яйцеподібне, довжиною від 6 до 15 см, має косу верхівку, нерівномірно залозисто-зубчасте. Молоді листки трохи опушені та клейкі. Квіти верби ламкої одностатеві, розміщені у сережках. Приквіткові луски голі, жовтуватого кольору. Плоди дерева коробочки, цвіте ця рослина з квітня по травень.
Верба ламка росте у плавнях, вздовж берегів річок по всій території нашої країни, її часто насаджують і вирощують біля гребель поблизу житла.
Заготівля та хімічний склад верби ламкої
У лікувальних цілях застосовують кору дерева, яка заготовлюється з 3-річних та молодших гілок під час активного сокоруху. Сушать сировину на відкритому повітрі або у наметах при постійному провітрюванні. Сушеної кори отримують 33 % від ваги свіжої. В аптеках кора верби ламкої не відпускається.
До хімічного складу кори верби ламкої входить 2,5 - 3% глікозидів, 10 - 12% дубильних речовин та флавоноїди.
Застосування верби ламкої та рецепти лікування
Відомо, що відвар, приготований з кори цього дерева, так само як з верби білої та верби гостролистої, характеризується анальгетичними, протизапальними, заспокійливими, жарознижуючими, протималярійними, потогінними, антисептичними, ранозагоювальними, кровоспинними, в'яжучими й протиглисними властивостями.
Допомагає відвар з верби ламкої при невралгії, головному болю, різних формах неврозу, подагрі, ревматизмі, простудних хворобах, порушенні травлення у шлунку, малярії, запальних явищах в кишечнику, хворобах печінки і селезінки, жовтяниці, проносах, запаленнях сечостатевих шляхів, а також при інфекційних та гінекологічних хворобах, кровотечах шлунка, та кишкових розладах.
Для зовнішнього використання відвар кори цієї рослини застосовують для полоскань при ангіні, гінгівіті, стоматиті, пародонтозі, а також для приготування ванн для лікування запальних процесів у горлі та ротовій порожнині, варикозного розширення вен, слабкості м'язів ніг, флебіту, гіпергідрозу та для промивання ран.
Для внутрішнього вживання відвар кори готують з 15 г сировини і склянки окропу. Приймають ці ліки по 1 столовій ложці три рази на добу. Можна також приготувати відвар з 1 чайної ложки кори та склянки води, який після настоювання та охолодження приймають 5 разів на добу по 1 столовій ложці. Інколи вживають порошок, приготований з кори дерева. Його вживають на ніч по 1 г.
