Верба прутовидна (Salix viminalis) – це дводомна лікарська рослина, яка відноситься до родини вербових і представляє собою дерево або кущ заввишки 3 - 6 метрів. У неї прутоподібні прямостоячі гілки, а молоді пагони є оголеними або сіро-опушеними. Листя верби прутовидної чергове, зверху темно-зелене, знизу – біло-шовковисте, завдовжки 6 - 20 см. За формою листки загострені, мають цілі краї, які є загорнутими або виїмчасто-зубчастими, із сильно випнутою внизу жовтою головною жилкою. Квіти цієї лікарської рослини одностатеві, зібрані в пухнасті, товсті, сидячі сережки. Приквіткові луски двоколірні. Плоди верби прутовидної коробочки, цвіте вона у березні та квітні.
Верба прутовидна набільш поширена у Лісостепу та Степу, рідше зустрічається на Прикарпатті. Цю рослину можна побачити на берегах озер та річок Полісся. Найчастіше її вирощують у якості фітомеліоративної рослини.
Хімічний склад та заготівля верби прутовидної
Хімічний склад верби прутовидної схожий на склад інших рослин родини вербових. Кора рослини має приблизно 10 - 12% дубильних речовин, до 3% флавонових глікозидів та флавоноїди.
Для лікування захворювань застосовують кору куща, яку заготовляють в період сокоруху з молодих кількарічних гілок. Зібрану сировину сушать в приміщенні або на відкритому повітрі традиційним способом. Сушеної кори отримують близько 30% від початкової ваги. Верба прутовидна належить до нетрадиційних лікарських рослин.
Застосування та лікувальні властивості верби прутовидної
Відвар кори цієї лікарської рослини має протизапальні, заспокійливі, анальгетичні, потогінні, жарознижуючі, антисептичні, протималярійні, кровоспинні протиглисні, ранозагоювальні і в’яжучі властивості. Вживають ліки з верби прутовидної при головному болю, різних формах неврозу, невралгії, подагрі, ревматизмі, запаленнях сечових шляхів, малярії, простудних хворобах, проносах, поганому травленні, запальних процесах у кишечнику і шлунку, жовтяниці, захворюваннях селезінки, печінки, а також для лікування інфекційних та окремих гінекологічних хвороб, від кишкових, шлункових, маткових та інших кровотеч.
Для зовнішнього застосування використовують відвар кори для полоскань при пародонтозі, гінгівіті, стоматиті, ангіні, запаленнях у ротовій порожнині та в горлі. Також з відвару кори верби прутовидної роблять ножні ванни для лікування флебіту, гіпергідрозу, варикозного розширення вен, та для відновлення функціонування м’язів ніг після перенесення важких хвороб. Омивають відваром кори виразки і рани.
Для внутрішнього вживання готують відвар з верби прутовидної. Для цього беруть 15 г сушеної сировини та склянки окропу. Вживати ці ліки потрібно по столовій ложці три рази на добу.
Настій кори верби прутовидної, як і настій кори верби попелястої та верби ламкої, готують з чайної ложки сировини та склянки окропу. Після вистигання настій проціджують та вживають по столовій ложці 3 - 5 разів на добу.
Також можна приймати внутрішньо порошок з кори цієї рослини, який вживають по 1 г на ніч, запиваючи водою.
Для промивання ран та приготування ножних ванн готують більш міцний відвар по індивідуальних рецептах.
