Верба п’ятитичинкова (Salix pentandra, верболіз) – це дводомна лікарська рослина, яка відноситься до родини вербових. Зовні вона має вигляд куща або дерева висотою до 15 метрів. Гілки блискучі, голі, мають чорний або жовтувато-оливковий колір. Кора верби п’ятитичинкової не має паволоки, її внутрішня сторона має червонявий або біло-зелений відтінок. Молоді гілки та листя під час розпускання виділяють клейковину. Листя шкірясте, чергове, цілісне, голе, яйцеподібно-ланцетної форми, довжиною 5 - 13 см. Краї листків пилчасті густозалозисті, довго загострені. Квіти верби п’ятитичинкової одностатеві, зібрані у товсті, довгі, циліндричні сережки, які висять на гілках протягом всієї зими. Приквіткові луски мають жовтявий колір. Плоди цієї рослини коробочки, цвіте вона з червня до липня після повного розпускання листя, що нехарактерно для інших верб.
Верба п’ятитичинкова поширена всюди на території України, за винятком високогірних районів Криму і Карпат. Цей кущ росте на вологих луках, болотах, берегах водойм, у вогких лісах.
Хімічний склад та зберігання верби п’ятитичинкової
Кора цієї рослини, як і верби пурпурової та верби ламкої, містить до 12% дубильних речовин, близько 2,5% флавонових глікозидів та флавоноїди.
Для лікувальних цілей заготовляють кору верби, яку збирають з 3 - 5 річних гілок в період сокоруху. Зібрану кору висушують на відкритому повітрі або в сушарках, після чого отримують приблизно 33 % готової сушеної сировини. Ця рослина неофіційно відноситься до лікарських.
Вживання та фармакологічні властивості верби п’ятитичинкової
Фармакологічні характеристики цієї лікарської рослини такі ж, як і всіх інших верб. Відвар з кори верби п’ятитичинкової має анальгетичні, жарознижуючі, потогінні, кровоспинні, ранозагоювальні, заспокійливі, протизапальні, в'яжучі, протималярійні, антисептичні та протиглисні властивості.
Вживають відвар кори при різних формах неврозів та невралгії, а також при головному болю, ревматизмі, малярії, подагрі, простудних хворобах, поганому травленні шлунка, запальних процесах у кишечнику, проносах, запаленнях сечових шляхів, хворобах селезінки і печінки жовтяниці, інфекційних та гінекологічних захворюваннях, кишкових, шлункових і маткових кровотечах.
Для зовнішнього застосування використовують відвар кори для полоскань при пародонтозі, гінгівіті, стоматиті, ангіні, запаленнях у ротовій порожнині та в горлі. Також з відвару кори верби п’ятитичинкової роблять ножні ванни для лікування флебіту, гіпергідрозу, варикозного розширення вен, та для відновлення функціонування м’язів ніг після перенесення важких хвороб. Омивають відваром кори виразки і рани.
Для внутрішнього вживання готують відвар з верби п’ятитичинкової. Для цього беруть 15 г сушеної сировини та склянки окропу. Вживати ці ліки потрібно по столовій ложці три рази на добу.
Настій кори верби п’ятитичинкової готують з чайної ложки сировини та склянки окропу. Після вистигання настій проціджують та вживають по столовій ложці 3 - 5 разів на добу.
Також можна приймати внутрішньо порошок з кори цієї рослини, який вживають по 1 г на ніч, запиваючи водою.
Для промивання ран та приготування ножних ванн готують більш міцний відвар по індивідуальних рецептах.