Верба тритичинкова (Salix triandra, білолоз) – це дводомна лікарська рослина, що представляє собою високий кущ або дерево. Ця рослина відноситься до родини вербових. Висота її може сягати 5 метрів, листя цілісне, чергове, коротко-загострене, біля основ круглясте, видовжено-ланцетне або ланцетне, має дві залозки біля основи пластинки та довжину від 3 до 8 см. Листки верби три тичинкової голі, скраю залозисто-пилчасті. Квіти рослини одностатеві, розміщені в тонких, малоквіткових сережках. Приквіткові луски мають характерний жовтий колір. Плоди цієї рослини коробочки, а цвіте вона з квітня по травень, коли вже появилось листя.
Верба тритичинкова поширена всюди на території нашої країни, її можна зустріти на берегах водойм, озер, річок, а також на вологих луках та болотах.
Зберігання та хімічний склад верби тритичинкової
Заготівля верби тритичинкової передбачає збір, обробку та зберігання кори, яку збирають під час сокоруху з молодих гілок. Зібрану кору сушать у приміщенні при хорошій вентиляції або на відкритому повітрі. Після сушіння отримують приблизно 33% готової для застосування сировини. До розряду лікарських цей кущ належить неофіційно, тому в аптеках не відпускається.
Хімічний склад верби три тичинкової є таким самим, як інших рослин цієї родини. Кора дерева містить 12 - 13% дубильних речовин, незначну кількість флавоноїдів, та біля 2,5% флавонових глікозидів.
Застосування та лікувальні характеристики верби тритичинкової
Відвари та настої кори верби тритичинкової, як і відвари з кори верби п'ятитичинкової, мають протиглисні, анальгетичні, в’яжучі, заспокійливі, ранозагоювальні, протизапальні, кровоспинні, жарознижуючі, антисептичні, потогінні та протималярійні властивості.
Ліки з кори верби тритичинкової вживають при простудних хворобах, головному болю, малярії, невралгії, жовтяниці, різних формах неврозу, захворюваннях печінки та селезінки, ревматизмі, запаленнях сечової системи, подагрі, поганому травленні, запальних процесах у шлунку та кишках, проносах, а також при інфекційних, гінекологічних захворюваннях, кишкових, шлункових та маткових кровотечах.
Для зовнішнього лікування застосовують відвар кори для полоскань при пародонтозі, гінгівіті, стоматиті, ангіні, запаленнях у ротовій порожнині та в горлі. Також з відвару кори верби тритичинкової роблять ножні ванни для лікування флебіту, гіпергідрозу, варикозного розширення вен, та для відновлення функціонування м’язів ніг після перенесення важких хвороб. Омивають відваром кори виразки і рани.
Для внутрішнього вживання готують відвар з верби тритичинкової. Для цього беруть 15 г сушеної сировини та склянки окропу. Вживати ці ліки потрібно по столовій ложці три рази на добу.
Настій кори верби тритичинкової готують з чайної ложки сировини та склянки окропу. Після вистигання настій проціджують та вживають по столовій ложці 3-5 разів на добу.
Також можна приймати внутрішньо порошок з кори цієї рослини, який вживають по 1 г на ніч, запиваючи водою.
Для промивання ран та приготування ножних ванн готують більш міцний відвар по індивідуальних рецептах.
