- Характеристика збудника гепатиту D
- Симптоми вірусного гепатиту D у дитини
- Діагностика вірусного гепатиту D
- Лікування вірусного гепатиту D у дитини
- Прогноз та профілактика вірусного гепатиту D
Вірусний гепатит D (дельта-гепатит) в дитини є інфекційним ураженням печінки, коінфекцію або суперінфекцію вірусного гепатиту В, значно погіршує його перебіг і прогноз. Це інфекційне захворювання належить до групи трансфузійних гепатитів. Обов'язковою умовою зараження гепатитом D дітей є присутність активної форми гепатиту В. Виявлення вірусу гепатиту D здійснюється методом ПЛР. Обов'язково проводиться дослідження печінки: біохімічні проби, УЗД, МРТ, реогепатографія. Лікування вірусного гепатиту D у дітей є аналогічним, як і лікування гепатиту В, але вимагає значно більших дозувань препаратів та більш тривалого їх прийому. У більшості випадків спостерігається хронізація захворювання з подальшим виходом в цироз печінки.
Характеристика збудника гепатиту D
Гепатит D викликається РНК-вірусом, що є єдиним відомим на сьогоднішній день представником «блукаючого» роду Deltavirus, який відрізняється нездатністю самостійного формування білка для реплікації і використовує для цього білок, що продукується вірусом гепатиту В. Таким чином, збудник гепатиту D є вірусом-сателітом і зустрічається тільки в поєднанні з вірусом гепатиту В. Вірус гепатиту D надзвичайно стійкий у навколишньому середовищі. Нагрівання, заморожування та відтавання, а також вплив кислот, нуклеаз та глікозидаз не мають істотного впливу на його активність.
Джерелом інфекції є хворі діти з поєднаною формою гепатиту В і D. Контагіозність особливо виражена в гострій фазі захворювання, але хворі становлять епідемічну небезпеку протягом усього періоду циркулювання вірусу в крові. Механізм передачі вірусного гепатиту D між дітьми є парентеральним, а обов'язковою умовою передачі цього вірусу є присутність активного вірусу гепатиту В у дитини. Вірус гепатиту D інтегрується в його геном і підсилює здатність до реплікації. Захворювання може являти собою коінфекцію, коли вірус гепатиту D передається одночасно з В, або суперінфекції, коли збудник потрапляє в організм дитини вже після зараження гепатитом В. Найбільш значний ризик зараження при гемотрансфузії крові від інфікованих донорів, помітне епідеміологічне значення мають оперативні втручання, травматичні медичні маніпуляції (наприклад, в стоматології). Вірус гепатиту D здатний долати плацентарний бар'єр, може поширюватися між дітьми контактно-побутовим шляхом.
До вірусного гепатиту D сприйнятливі діти, що хворіють гепатитом В, а також носії вірусу. Особливо велика сприйнятливість спостерігається у дітей, що є хронічними носіями HBsAg.
Симптоми вірусного гепатиту D у дитини
Вірусний гепатит D доповнює та ускладнює перебіг гепатиту В. Інкубаційний період коінфекції досить короткий і становить 4-5 днів. Інкубація суперінфекції триває 3-7 тижнів. Переджовтяничний період гепатиту D у дітей протікає аналогічно як і при гепатиті В, але має меншу тривалість та більш бурхливий розвиток. Суперінфекція може характеризуватися раннім розвитком набряково-асцитичного синдрому. Жовтяничний період протікає також як аналогічно гепатиту В, однак білірубінемія більш виражена, частіше проявляються ознаки геморагії. Інтоксикація організму дитини в жовтяничний періоді гепатиту D є значною та схильною до прогресування.
Коінфекція протікає у дві фази, інтервал між піками клінічної симптоматики яких становить 15-32 діб. Суперінфекція часто важко піддається диференціальній діагностиці, оскільки її прогресування подібне розвитку гепатиту В у дітей. Характерна відмінність - швидкість розгортання клінічної картини, швидка хронізації процесу, гепатоспленомегалія, розлад синтезу білків в печінці. Одужання займає значно більший час, ніж при лікуванні гепатиту В а залишкова астенія може зберігатися протягом декількох місяців.
Хронічний вірусний гепатит D у дітей не відрізняється специфічною симптоматикою, проявляється аналогічно хронічним гепатитам іншої етіології. Дітей зазвичай турбує загальна слабкість і стомлюваність, періодично можуть виникати «безпричинні» епізоди лихоманки з ознобом без катаральної симптоматики, що супроводжуються субжовтяницею та жовтяницею. На шкірі формуються вторинні печінкові знаки (пальмарна еритема, судинні зірочки), печінка та селезінка збільшені, нерідко розвиваються печінкові набряки. Перебіг хронічного вірусного гепатиту D у дітей є хвилеподібним, періоди загострень змінюються ремісіями. У 15% хворих дельта-гепатитом дітей досить швидко, протягом півтора-двох років, розвивається цироз печінки.
Діагностика вірусного гепатиту D
Під час гострої фази захворювання в крові дитини відзначаються специфічні антитіла IgM, а впродовж кількох наступних місяців визначаються тільки IgG. У широкій практиці діагностика здійснюється за допомогою методу ПЛР, що дозволяє виділити та ідентифікувати РНК вірус. Для дослідження стану печінки при вірусному гепатиті D в дитини проводиться УЗД печінки, реогепатографія, МРТ печінки та жовчовивідних шляхів. В окремих випадках для уточнення діагнозу може бути проведена пункційна біопсія печінки. Неспецифічні діагностичні заходи аналогічні тим, що проводяться при гепатиті іншої етіології та спрямовані на динамічний контроль функціонального стану печінки.
Лікування вірусного гепатиту D у дитини
Лікування гепатиту D у дітей здійснюється за тими ж принципами, що й лікування вірусного гепатиту В. Оскільки вірус відрізняється більш вираженою стійкістю до інтерферону, базисну противірусну терапію коригують у бік збільшення дозувань, а тривалість курсу продовжують до 3 місяців. У випадку відсутності ефекту дозування подвоюються, а курс продовжується до 12 місяців. У зв’язку з тим, що вірус гепатиту D має пряму цитопатичну дію, препарати групи кортикостероїдних гормонів при цій інфекції протипоказані.
Прогноз та профілактика вірусного гепатиту D
Прогноз в разі коінфекції легкого та середнього ступеня важкості більш сприятливий, оскільки повне лікування відзначається значно частіше, ніж при суперінфікуванні. Однак поєднане ураження вірусами гепатиту В і D часто протікає у важкій формі з розвитком небезпечних для життя ускладнень. Хронізація коінфекції розвивається в 1-3 % випадків, тоді як суперінфекція переходить в хронічну форму у 70-80 % дітей. Хронічний вірусний гепатит D в дитини веде зазвичай до розвитку цирозу. Одужання в даному випадку буває вкрай рідко.
Профілактика вірусного гепатиту D у дітей здійснюється так само, як профілактика вірусного гепатиту В. Особливе значення профілактичні заходи мають для дітей, які хворіють гепатитом В і мають позитивну реакцію на присутність антигену HBsAg.
