Віскарія звичайна (Viscaria vulgaris, Lichnis viscaria, L. viscosa, віскарія клейка) – це трав’яниста багаторічна лікарська рослина, яка відноситься до родини гвоздикових. У неї прямостояче, голе, просте або дещо розгалужене зверху стебло завдовжки 40 - 80 см з верхніми клейкими меживузлями. Листя голе, при основі гостре, війчасте. Прикореневі листки обернено ланцетні, зібрані у розетці та звужені в черешок. Стеблові листки вузько ланцетні, сидячі. Квіти віскарії звичайної двостатеві, правильні, розміщені у китицеподібних суцвіттях. Пелюстки квітів в основному мають малиновий колір, рідше бувають білими, мають виїмчасту пластинку і два великих придатки при основі. Плоди цієї рослини коробочки, а цвіте вона з травня по липень.
Віскарія звичайна росте майже по всій території України і належить до неофіційних лікарських рослин, тому аптеками не відпускається. У народній медицині застосовують траву, яку збирають у період цвітіння.
Хімічний склад цієї рослини поки що залишається невивченим.
Застосування віскарії звичайної в медицині
Відомо, що віскарію звичайну можна використовувати у якості відхаркувального і кровоспинного засобу під час лікування легеневих захворювань, маткових кровотечах та кровотечах невідомого походження. Також відомі факти використання цієї рослини при лікуванні ниркових захворювань і тривалої жовтяниці.
Відваром віскарії звичайної промивають забруднені рани, роблять з нього компреси, які допомагають при наривах, чиряках, виразках та корості.
Для внутрішнього застосування готують відвар з 20 грам трави і склянки води, який вживають по столовій ложці тричі на добу.
Зовнішньо використовують відвар з 40 грам цієї рослини і склянки окропу, який запарюють у термосі для приготування компресів та обмивань.
