В’язіль барвистий (Coronilla varia, кучерявий горошок) – це багаторічна гола або щетинистоволоса трав'яниста лікарська рослина, яка відноситься до родини бобових. Висота її стебел становить від 30 до 80 см. Стебла бувають висхідні або лежачі, борозенчасті, розгалужені, всередині порожнисті. Листя в’язіля барвистого непарноперисте, складається з 5 - 12 пар довгастих або овальних маленьких листочків. Квіти цієї лікарської трави неправильні, двостатеві, білі, рожеві або фіолетові, розташовані в зонтикоподібних пазушних суцвіттях на довгих квітконосах. Плоди цієї рослини боби, цвіте вона з травня по вересень.
В’язіль барвистий поширений всюди в Україні. Його можна легко знайти на галявинах, узліссях, лісових луках, на схилах гір та серед чагарників.
Хімічний склад та лікувальні властивості в’язіля барвистого
Для приготування лікувальних відварів та настоїв у якості сировини застосовують насіння і траву. До розряду лікарських рослин в’язіль барвистий належить неофіційно.
Хімічний склад в’язіля барвистого досить багатий. У насінні цієї трави є глікозиди коронілін і коронізид, жирна олія, сечова кислота і насичені жирні кислоти. Стебла і листя рослини містять псевдокумарин, коронілін, 27,5 мг% аскорбінової кислоти, до 10 мг% каротину і дубильні речовини.
Добутий з насіння глікозид коронізид має кардіотонічну дію, яка є типовою для серцевих глікозидів. В народній медицині ця трава застосовується також як сечогінний і серцевий засіб, а також як ліки від набряків і проносу. Зовнішньо посічене свіже листя в’язіля барвистого застосовують як кровоспинний засіб при пошкодженнях шкіри.
Використовувати цю рослину слід обережно, бо вона містить отруйні речовини!
