Яблуня лісова (Malus sylvestris, M. Praecox) – це дерево або куш, що належить до родини трояндових. Його висота може сягати 10 метрів. Рослина має розлогі, в основному колючі, голі (трохи опушені в ранньому віці), трохи горбкуваті або гладенькі гілки сіруватого або темно-коричневого кольору. Листя яблуні лісової черешкове, чергове, суцільне, яйцеподібне широке або яйцеподібно-видовжене, інколи може бути широке еліптичне або майже кругле. Листки при основі заокруглені або звужені клиноподібні. Вершки листків звужені в гострі, трикутні, спрямовані в бік зубці завдовжки до 8-10 мм. Краї листків мають дрібні пилчасті або рубчасті зубчики, іноді можуть бути подвійно пильчасто-зубчасті, зубчики при цьому закінчуються залозистими короткими вітрячками. Молоді листки знизу та зверху вздовж жилок коротко-повстисті, потім стають повністю голі, з характерним полиском або незначно опушені тільки зверху або знизу. Квіти яблуні лісової двостатеві, правильні, шириною до 3 - 4 см, розміщені в малоквіткових зонтикоподібних суцвіттях, що знаходяться на кінчиках вкорочених пагонів. Квіти мають 5 пелюсток білого або рожевого кольору. Плоди цієї рослини - яблука округлої яйцеподібної або кулястої форми, дуже кислі на смак, жовто-зеленого відтінку (іноді червонуваті), діаметром від 1,5 до 2,5 см. Цвіте ця лікарська рослина з квітня по травень.
Яблуня лісова зустрічається майже всюди на території нашої країни у мішаних та широколистих світлих лісах, узліссях, вздовж берегів річок, на схилах балок та в чагарниках.
Заготівля та хімічний склад яблуні лісової
У лікувальних цілях застосовуються плоди та листя цього дерева. Яблука заготовляють після повного достигання. Плоди акуратно зривають і складають в дерев’яні або паперові ящики, які потім ставлять для зберігання в холодне приміщення. Оптимальна температура зберігання яблук нуль градусів. Термін зберігання яблук складає від 2 до 6 місяців. Листя яблуні лісової заготовляють після того, як рослина відцвіте. Для приготування лікарських засобів застосовують свіже листя.
Хімічний склад яблуні лісової дуже багатий на корисні речовини. Плоди містять близько 1,6 % пектинів, 1,9 % яблучної, лимонної та винної кислот, до 64 мг% вітаміну С, до 25 % катехінів, а також фітоглікоген, каротиноїди, флавоноїди, хлорогенову кислоту, дубильні речовини, ефірну олію, антоціани, лейкоантоціанідини, сполуки фосфору та заліза. Листя цього дерева має у своєму складі біля 400 мг% аскорбінової кислоти, катехіни, флоретин, флоридин, а також флавоноїди: кверцетин, кверцитрин, ізокверцитрин, гіперин, нарингенін та рутин.
Лікувальні властивості та застосування яблуні лісової
З достиглих плодів яблуні лісової готують екстракт яблучно-кислого заліза (Extractum ferri pomati). Ці ліки застосовуються для лікування гіпохромної анемії. Чай (компот) з яблук вживають для лікування сечокам'яної хвороби, ревматизму, подагри, охриплості, колітів, кашлю і катару шлунку. Печені плоди яблуні рекомендується їсти при хронічних запорах. Свіжі яблука допомагають при спастичному коліті, гіпацидному гастриті, авітамінозі, дискінезії жовчних шляхів за гіпокінетичним типом.
Для зовнішнього застосування свіжі яблука труть на терку і використовують при лікуванні відморожень, опіків, саден на шкірі, тріщин на сосках у жінок, що годують грудьми, а також при виразках, що погано гояться. В косметологічній та дерматологічній практиці яблучні маски та аплікації використовують при лікуванні запалень шкіри.
Листя яблуні лісової застосовується значно рідше, ніж плоди. З нього готують відвар, який застосовується як джерело вітаміну С. Також з листя рослини можна варити сироп для вживання взимку.
Для приготування чаю (компоту) з яблук потрібно порізати на кусочки десять плодів і варити їх протягом 10 - 15 хвилин у літрі води. Для покращення смаку можна додати цукру.
Щоб приготувати відвар з листя цієї лікарської рослини, його подрібнюють, заливають невеликою кількістю води, варять 10-15 хвилин, потім охолоджують та відціджують. Пити відвар потрібно по столовій ложці три рази на добу.