Ясенець білий (Dictamnus albus) - це трав'яниста багаторічна лікарська рослина, що належить до родини рутових. У ясенця прості, прямостоячі стебла висотою від 30 до 120 см, внизу майже голі або повністю голі, а зверху опушені та покриті багатьма крапчастими чорнувато-пурпуровими залозками. Листя непарно перисте, чергове, опушене, шкірясте, еліптичне, довжиною від 3 до 7 см та шириною від 1 до 3,5 см. Листки загострені, скраю пильчасті, дрібно хрящуваті, їх зазвичай міститься від 7 до 9. Квіти ясенця білого двостатеві, неправильні, великі, зібрані на верхівках у китицеподібне суцвіття. Чашечки квітів п’ятироздільні, опушені, залозисті, складаються з п’яти еліптичних ланцетних пелюсток, що при основі сходяться в нігтик. Вони неоднакового розміру та форми, пурпурового або біло-рожевого відтінку, мають темні фіолетові або червоні жилки. Стовпчики квітів залозисто-волосисті. Плоди цієї лікарської рослини коробочки, вона цвіте з травня по червень.
Ясенець білий можна знайти у світлих букових і дубових лісах, посеред чагарників на заході та півдні Лісостепу і в південно-східній частині Прикарпаття.
Заготівля, зберігання та хімічний склад ясенця білого
Для приготування лікарських засобів використовується трава (Herba Dictamni albi) та коріння (Radix Dictamni albi) ясенця білого. Лікувальну сировину заготовляють у момент цвітіння, а коріння викопують осінню, коли достигнуть плоди. Заготовляти цю траву слід в гумових рукавицях, бо при торканні до неї відкритими ділянками шкіри часто виникає дерматит, який проявляється у вигляді алергічної реакції через 10 - 15 годин. Інколи подразнення може призвести навіть до появи водянистих пухирців, що виникають при опіках. Для надання першої допомоги в таких випадках потрібно промити водою ділянки тіла, що контактували з рослиною, протягом перших 30 - 60 хвилин. Сировину розкладають шаром у кілька сантиметрів на тканині або папері та сушать у теплому провітрюваному приміщенні або в тіні на відкритому повітрі. При висушуванні температура повітря не повинна перевищувати +35 градусів. Готову до зберігання сировину складають в банки або бляшанки з щільними кришками і ставлять в сухе приміщення. До лікарських ця рослина належить неофіційно.
Хімічний склад ясенця білого досліджений недостатньо. Однак відомо, що всі частини рослини мають алкалоїди фагарин і диктамнін, а також диктамнолактон, сапоніни, гіркі речовини, ефірну олію і фурокумарини.
Фармакологічні властивості ясенця білого та рецепти застосування
Лікувальні засоби з цієї рослини покращують діурез, впливають заспокійливо на центральну нервову систему, проявляють глистогінну, діафоретичну та еменагогічну дію.
Препарати з ясенця є досить ефективними при лікуванні ревматизму, нирковокам'яної хвороби, циститів, пієлітів, істерії та епілепсії.
Чай з цієї трави (не більш ніж 1 чайна ложка сушеної рослини на добу) п’ють для зменшення температури при гарячкових станах, а настій з коріння ясенця білого вживають від гіпертонії. У формі зовнішнього засобу препарати з ясенця є досить ефективними при лікуванні лишаїв, екзем, розширення вен, облисіння та гніздової плішивості.
Внутрішньо вживають настойку з 1 чайної ложки трави ясенця і склянки окропу. Ліки настоюють до повного охолодження, потім проціджують і п’ють по третині склянки три рази на добу незалежно від прийому їжі.
Відвар коріння ясенця готується з 1 чайної ложки рослини і двох склянок води. Його варять 5 хвилин, відставляють для охолодження, відціджують і вживають по півсклянки три рази на добу перед прийомом їжі.
Настойку коріння ясенця білого можна приготувати з 70 % спирту в пропорції 1:10. Пити спиртову настойку потрібно по 30 - 40 крапель три рази на день.
Зовнішньо відвари та настої, що описані вище, використовуються для примочок і компресів.