Женьшень (pапах ginseng, pапах chin-seng, pапах schin-seng, корінь життя) – це трав'яниста багаторічна лікарська рослина, яка відноситься до родини аралієвих. Її коренева система складається з м’ясистого товстого короткого вертикального кореня (шийки) біло-жовтого кольору, від якого відходять дрібні корінці. Корінь женьшеню дуже часто нагадує своєю формою силует людини, власне тому він і має відповідну назву. Стебло рослини пряме, вертикальне, тонке, всередині порожнє, гладке, висотою 30-70 см. Верхівка стебла містить розетку з декількох листків (зазвичай від 2 до 5). Листя женьшеню черешкове, п'ятискладне, пальчасте. Листки мають обернено-овальну форму, їх краї пилчасті. Квіти цієї лікарської рослини двостатеві, білого або блідо-рожевого кольору, зібрані в одиничний верхівковий зонтик. Цвіте женьшень у червні, його плоди соковиті кістянки яскраво-червоного забарвлення, достигають у серпні.
Женьшень зустрічається у дикій природі на Далекому Сході, однак садоводи-аматори вирощують його у нашій країні в домашніх умовах на грядках.
Хімічний склад та заготівля женьшеню
Хімічний склад цієї рослини дуже багатий на корисні речовини. В корінні женьшеню міститься 0,1 - 0,2 % ефірної олії, тритерпенові глікозиди А, В, С, D, Е, F, G, вітаміни С, В1 та В2, сахароза, крохмаль, пектинові речовини, жирні кислоти, мікро- та макроелементи заліза, алюмінію, кремнію, сірки, фосфору, марганцю та багато інших корисних для організму речовин.
Для приготування лікувальних засобів використовується корінь женьшеню. Найбільш сприятливим періодом для заготівлі коріння цієї рослини вважається початок серпня, коли женьшень добре видно між іншими рослинами по достиглих червоних плодах. У цей період коріння є більш витривалим і твердим, тому воно краще зберігається у свіжому вигляді. Така сировина вважається більш ефективною та повноцінною як лікувальний засіб.
Корінь женьшеню добувають із землі дерев'яними або металевими паличками, акуратно викопуючи та слідкуючи за тим, щоб випадково не відірвати шийку або не пошкодити бічні корінці. Добутий корінь мити не можна, його чистять від землі сухою щіточкою, потім відтинають від надземної частини рослини і складають у коробочки з кори, викладені всередині мохом. Зверху корінь засипають землею, яку беруть на тому ж місці, де викопано рослину. Потім в такому вигляді лікарську сировину відправляють на пункти прийому. Заготовляти корінь женьшеню в дикій природі самовільно заборонено. Термін зберігання сирого коріння складає 5 діб.
З метою більш довго тривалого зберігання коріння висушують на сонці. Така сировина отримала назву «білий корінь». Більш товсті корені для просушування ріжуть на менші куски. Якщо перед висушуванням коріння женьшеню потримати годину над поверхнею киплячої води, утвориться сировина, яка називається «червоний корінь». Як свідчать дослідження, червоний корінь містить набагато більше корисних біологічно активних речовин. Для зберігання білого і червоного кореня женьшеню використовують поліетиленові герметичні пакети або щільно закриті банки.
Цілющі властивості женьшеню
Було досліджено, що основним носієм цілющої дії женьшеню є складний комплекс глікозидів, що близькі за своїми властивостями. І хоча цю рослину люди використовують для приготування ліків протягом сотень років, достеменне вивчення дії препаратів, приготованих з кореня женьшеню, було проведено в останні десятиліття на лабораторних тваринах.
Було виявлено, що ця лікарська рослина діє на організм як синергіст поширених стимуляторів та проявляє фізіологічний антагонізм до ряду наркотичних речовин (барбітуратів, етилового спирту, хлоралгідрату).
Галенові препарати з женьшеню стимулюють процеси збудження у стовбурових відділах і нейронах кори головного мозку, що позитивно впливає на рефлекторну діяльність. Під час різноманітних експериментів було встановлено, що ліки з кореня цієї рослини зменшують втому, знімають стрес і значно покращують працездатність при фізичному навантаженні.
Вплив кореня женьшеню на організм людини дуже залежить від вжитої дози. В незначній кількості препарати з рослини підвищують збудження та зменшують гальмівні процеси в організмі, а великі дози діють навпаки та запускають гальмівні процеси.
Препарати з кореня женьшеню стимулюють синтез РНК-полімерази печінки та ядерних рибонуклеїнових кислот, покращують синтез білків, рибонуклеїнової та дезоксирибонуклеїнової кислот, підсилюють синтез ліпідів кісткового мозку, збільшують рівень в АМФ, наднирниках, та кількість оксикортикостероїдів у плазмі крові. Ліки з женьшеню в загальному мають загальнофармакологічний широкий вплив на багато обмінних процесів в організмі.
Женьшень проявляє широкий терапевтичний та профілактичний вплив на людський організм. В традиційній медицині препарати з цієї лікарської рослини використовують для профілактики та лікування цілого ряду захворювань центральної нервової системи, а також призначають корінь женьшеню для покращення працездатності та тонусу організму, що підвищує опірність до стресових ситуацій.
Женьшень представляє собою тонізуючий адаптогенний засіб, який застосовують при фізичному та нервовому виснаженні, істерії, неврастенії, анемії, астенії та інших захворювань, що викликані такими хворобами, як туберкульоз, діабет, малярія та ін. Призначають ліки з женьшеню пацієнтам у пост операційний період після складних хірургічних втручань, для нормалізації тиску, покращення функціонування серцево-судинної системи, з метою лікування статевих розладів, для зменшення вмісту цукру в організмі, як імуностимулятор під час лікування вірусного гепатиту, атеросклерозу та різного типу гастритів. Багаторічне застосування кореня женьшеню показало, що його вживання є найбільш ефективним зимою та осінню, що свідчить про сезонність впливу цієї рослини на організм.
Рецепти з женьшеню
Для прийому внутрішньо призначають настій женьшеню (Tinctura ginsengi), який потрібно вживати по 15 - 20 крапель тричі на день натще серце.
Також фармацевтична промисловість виготовляє вкриті оболонкою порошки і таблетки вагою 0,15 - 0,3 грама. Пити їх потрібно три рази на добу.
Щоб приготувати настій женьшеню в домашніх умовах, потрібно взяти 10 - 15 грам сушеного подрібненого коріння і залити 500 мл горілки. Ліки витримують 14 днів, після чого вживають по столовій ложці три рази на добу.
У випадку довготривалого лікування екстрактом або настоєм кореня женьшеню у пацієнтів можуть проявитись побічні ефекти: головний біль, безсоння, підсилене серцебиття, болі в області серця, погіршення статевої активності та депресія. У зв’язку з цим номінальну дозу слід підбирати самостійно.
Як стало відомо в останні роки дослідження женьшеню світовими спеціалістами, довготривале вживання препаратів з рослини в кожного десятого пацієнта викликає абстинентний синдром. Однак чому власне це відбувається лікарі поки що не встановили. Тому застосування лікарських засобів, виготовлених з коріння женьшеню, повинно відбуватись під наглядом лікаря. Також відомо, що лікарі рекомендують не вживати женьшень під час перебігу гострих інфекційних захворювань.
