Перейти до контенту

Жимолость козолиста – використання в народній медицині


рослина жимолость в народній медицині Жимолость козолиста (Lonicera caprifolium) - це невеликий кущ, що належить до родини жимолостевих. В рослини виткі стебла довжиною від 2 до 4 метрів. Листя жимолості округло-овальне, цілісне, супротивне, з цілими краями, з низу сизуватого кольору. Верхні листки зрощені широкими основами на квітучих пагонах. Квіти жимолості козолистої запашні, неправильні, двостатеві, розміщені по 3 - 5 в пазухах зрощених листків. Віночки квітів мають довгасті трубочки з губоподібними відгинами, жовто-білий або рожевий колір. Плоди цього куща неістинні помаранчево-червоного кольору ягоди. Рослина цвіте з травня по червень.

Жимолость козолиста в дикій природі зустрічається тільки на Кавказі, а в нашій країні цей кущ вирощується як декоративна рослина.

Застосування жимолості козолистої

Для приготування лікувальних засобів застосовується надземна частина рослини, тобто, стебла, листя і квіти. Сировину збирають в період цвітіння. До лікарських ця рослина належить неофіційно.

Хімічний склад жимолості козолистої не досліджений, але відомо про наявність у квітах рослини ефірної олії, вміст якої становить близько 0,7 %.

Ця рослина проявляє знеболюючі, ранозагоювальні, сечогінні та антисептичні властивості.

Відвари і настої з листя і стебел цієї лікарської рослини застосовуються в народній медицині як сечогінний засіб і для знеболення кишково-шлункового тракту. Крім цього, відваром жимолості козолистої миють голову щоб зупинити випадання волосся.

Водяний настій з квітів куща застосовується для примочок при деяких захворюваннях очей. Настоєм листя жимолості можна полоскати горло при ангіні. Свіже подрібнене листя прискорює загоєння ран, якщо його прикладати до ураженої ділянки шкіри.

Для внутрішнього вживання використовується настій з 1 чайної ложки жимолості козолистої та склянки окропу. Тривалість настоювання 30 хвилин. Після цього ліки потрібно процідити і пити три рази на добу по 1 столовій ложці.