Живокіст лікарський (Symphytum otficinale) - це багаторічна шорсткощетинчата трав'яниста лікарська рослина. Вона відноситься до родини шорстколистих і має короткий корінь з товстим (товщиною до 2 см) гілчастим м'ясистим кореневищем чорно-бурого відтінку. В живокосту лікарського прямостояче розгалужене стебло висотою 50 - 100 см. Стебло внизу гранчасте, а у верхній частині - крилате завдяки збіжному листю. Листя рослини чергове, нижня сторона листків покрита сіткою з жилок, стеблові нижні листки мають черешки, вони видовжені ланцетні або яйцеподібно-ланцетні. Всі решта листки на стеблах збіжні, ланцетні, сидячі, загострені. Квіти живокосту лікарського пониклі, правильні, розміщені у вигляді завійок на вершках стебел та гілок. Віночки квітів брудно-пурпурового або фіолетового кольору, рідше бувають білого відтінку. Вони трубчаті, дзвоникоподібної форми, мають 5 коротких лопатей по краях. Плоди рослини складаються з чотирьох горішків, вона цвіте з червня по вересень.
Живокіст лікарський зустрічається по берегах водойм, у вільшняках і на вологих луках майже всюди на території України.
Хімічний склад і заготівля живокосту лікарського
Хімічний склад живокосту лікарського багатий на корисні речовини. Коріння містить від 0,2 до 0,7 % алкалоїдів, серед яких є найбільше лазіокарпіну, алантоїну і циноглосину, а також дигалову кислоту, крохмаль, до 3 % аспарагіну, цукри, холін, дубильні та слизисті сполуки, ефірну олію та цілий ряд невизначених глікозидів.
В лікувальних цілях використовується коріння рослини (Radix Symphyti). Його заготовляють осінню. Викопане коріння обтрушують від землі, рубають на куски до 15 см завдовжки і добре полощуть у воді. Після цього видаляють гнилі та пошкоджені місця, сировину ріжуть уздовж, додатково промивають водою та розкладають сушитись на відкритому повітрі під наметами, всередині приміщень або в сушарках з температурою від +30 до +40 градусів. Якщо сушіння відбувається дуже повільно, корені набувають бурого кольору і псуються. Готової до застосування сушеної сировини виходить до 20 % від ваги зібраної. Термін придатності сушеного коріння становить 3 роки. До категорії лікарських рослин живокіст належить неофіційно.
Лікувальні властивості живокосту лікарського
Найбільш цінними активними сполуками коріння живокосту лікарського вважаються алантоїн та слизисті речовини. Ці речовини забезпечують рослині обволікаючі та протизапальні властивості. Також відомо, що ліки з коріння покращують проліферацію клітин і загалом позитивно впливають на стан організму. Відомо, що ця рослина має певну ефективність при лікуванні пухлин.
В минулі роки живокіст лікарський застосовувався офіційною медициною для лікування шлунково-кишкових розладів і як засіб для пом'якшення кашлю.
У нетрадиційній медицині коріння живокосту лікарського застосовують при переломах і пораненнях, запаленнях шлунка і кишечника, виразках гомілки, шлунка і дванадцятипалої кишки, бронхіті, кашлі, туберкульозі, ниркових захворюваннях, довготривалій діареї, фурункулах і абсцесах. Також відвари і настої з рослини можна застосовувати для загального покращення обміну речовин.
Як зовнішній засіб цю рослину, як і живокіст шорсткий, застосовують в багатьох випадках. Ліки з коріння живокосту лікарського допомагають при загоєнні ран, стоматиті, інфекціях ротової порожнини, трофічних виразках, гнійничкових висипах, тріщинах і запрілостях шкіри.
Лікарські рецепти і застосування живокосту лікарського
Внутрішньо найчастіше вживають відвар з 10 грам коріння живокосту лікарського та склянки води. Пити такі ліки слід що дві години по дві чайні ложки.
Щоб приготувати настій коріння живокосту лікарського, потрібно взяти 2 чайні ложки сировини і залити двома склянками кип’яченої охолодженої води. Після настоювання протягом восьми годин отриманий настій проціджують, а коріння повторно заливають склянкою окропу. Після настоювання протягом 10 хвилин ліки відціджують та змішують з попереднім настоєм. В результаті отримують близько трьох склянок ліків, які потрібно випити протягом дня невеликими ковтками.
Ще один рецепт приготування настойки коріння живокосту лікарського передбачає змішування 1 частини сировини і 5 частин 40 % спирту. Настоювати ліки потрібно 7-10 днів. Вживають такий настій по 20 - 30 крапель від 3 до 5 разів на добу.
Для лікування виразки дванадцятипалої кишки потрібно змішати по 50 грамів коріння живокосту лікарського і траву м'яти перцевої, та додати по 25 грамів коріння валеріани лікарської, солодки голої, листя меліси лікарської і трави хвоща польового. Дві столові ложки суміші заливають на годину склянкою окропу, потім проціджують і п’ють три рази на добу по півсклянки.
Від виразки шлунка допоможуть ліки з коріння живокосту лікарського, звіробою звичайного, цикорію, споришу звичайного, хвоща польового, листя подорожника великого і нагідок лікарських. Всі рослини слід взяти у рівному співвідношенні. Потім дві столові ложки суміші слід варити протягом 5 хвилин у пів літри води, процідити і вживати по півсклянки 3 - 4 рази на день.
Зовнішньо застосовується відвар з 10 грамів коріння рослини і склянки окропу. Варити ліки потрібно 10 хвилин, потім почекати до охолодження, процідити і використовувати для примочок, промивань, спринцювань і полоскань.
Також в народній медицині застосовується свіжий сік живокосту лікарського або готується мазь з коріння рослини. Для цього слід взяти свіжий корінь, перетерти його та змішати з розтопленим свинячим жиром в рівному співвідношенні.
Інколи можна зустріти думку, що ця рослина отруйна, однак, офіційного підтвердження цього немає.
