Перейти до контенту

Зозулинець болотний – властивості та використання


настойки з рослини зозулинець Зозулинець болотний (Orchis palustris) – це багаторічна трав'яниста лікарська рослина, яка належить до родини зозулинцевих (орхідних). В зозулинця болотного овальна форма бульб. Стебло цієї лікарської рослини порожнисте, його довжина 15 - 30 см. На стеблі знаходиться від 3 до 6 лінійно-ланцетних листків, що мають жолобчату форму. Листки поступово звужуються в напрямку від основи до вершка, їх кінчики загострені та спрямовані вгору. Квіти рослини неправильні, утворюють рідкий колосок, мають бузково-пурпуровий відтінок. Листки оцвітини тупі, видовжені, мають три жилки. Бічні листочки відхилені назад, мають трилопатеву губу, їх бокові лопаті набагато більші від середньої (деколи губа може бути дволопатева). У квітки циліндрична пряма шпорка, трохи коротша від зав'язі, направлена горизонтально або під кутом вгору. Плоди зозулинця болотного коробочки, він цвіте з травня до липня.

Зозулинець болотний відноситься до рідкісних рослин і занесений до Червоної книги України. Ця рослина росте в горах Криму, на Закарпатті, іноді зустрічається у степу та лісостепу на болотах, луках і вологих місцях.

Зберігання та хімічний склад зозулинця болотного

Заготівля цієї рідкісної рослини на місцях її зростання суворо заборонена. Для приготування ліків застосовуються штучно вирощені бульбокорені, які заготовляють відразу після цвітіння. При цьому збирають тільки дочірні молоді бульби, а старі вважаються непридатними. Сировину ретельно миють, потім на 5 хвилин опускають в кип’яток, після чого сушать під наметами або в спеціальній сушарці з температурою від 50 до 55 градусів. Таким методом приготована і висушена сировина отримала назву бульба салеп (Tubera Salep). В результаті висушування 10 кг сировини отримують близько 1 кг сушених бульб. Їх зберігають в сухих приміщеннях з достатнім провітрюванням. Строк зберігання бульб зозулинця болотного складає 6 років. Аптеками ця рослина не відпускається.

Хімічний склад бульбокоренів зозулинця болотного багатий на крохмаль і слиз. В бульбах рослини міститься майже 27 % крохмалю, до 50 % слизу, а також сахарозу, декстрин, пентозани та інші активні речовини.

Фармакологічні властивості зозулинця болотного

Зозулинець болотний, як і зозулинець блощичний, застосовується як ефективний протизапальний, загальнозміцнюючий та обволікаючий засіб. Ліки з рослини погіршують всмоктування шкідливих речовин у шлунку та кишечнику.

У якості обволікаючого і протизапального засобу цю рослину застосовують при лікуванні хронічних і гострих захворювань дихальних шляхів, а також від запальних процесів кишково-шлункової системи. Досить ефективним є вживання зозулинця болотного при лікуванні виразки, коліту, бронхіту. Слиз зозулинця болотного застосовується від отруєнь у формі клізм або методом перорального вживання.

Зозулинець болотний вважають ефективною рослиною при виснаженні організму, яке є результатом значної втрати крові, розумової та фізичної перевтоми. Допомагає ця рослина при туберкульозі та імпотенції.

До недавнього часу порошок, виготовлений зі старих бульб рослини, вважався ефективним абортивним і протизаплідним препаратом та засобом нормалізації місячних.

Приготований із зозулинця болотного настій має значну потогінну, гіпотензивну і сечогінну дію. З насіння рослини виготовляють ліки від епілепсії.

Для приготування слизу слід взяти 2 грами порошку з бульб зозулинця і запарити склянкою окропу. Потім, коли засіб настоїться, його слід добре збовтати, процідити і пити по чайній ложці три рази на день. Готовий до вживання слиз потрібно зберігати в холодному місці або в холодильнику.