Інтерв’ю командира Третього армійського корпусу Андрія Білецького американській журналістці Лорі Лумер може стати важливою інформаційною перемогою України. Про це заявила журналістка Марина Данилюк-Ярмолаєва.
За її словами, «Азов» роками залишався однією з головних мішеней російської пропаганди. Після 2014 року Кремль активно просував тезу про нібито «неонацистів» в українському війську. Ці наративи часто без належної перевірки підхоплювали навіть провідні західні медіа.
«На жаль, з 2014 року такі бренди, як «Азов», були обгаджені, загаджені, оббрехані. Це дуже заважало нашим підрозділам отримувати американське озброєння і нормально презентувати себе у світі як висококваліфіковану бойову одиницю, яка давно воює за натівськими стандартами», — наголосила Данилюк-Ярмолаєва.
Наслідки пропаганди для військової допомоги
Інформаційна кампанія Кремля мала конкретні наслідки. У 2015 році американський конгресмен Джон Кон’єрс запропонував поправку, яка фактично забороняла надавати військову допомогу підрозділу. Лише у 2024 році після перевірки Державного департаменту США обмеження зняли.
«Світ почав дізнаватися, що все те, про що багато років писали на радість Російській Федерації, було брехнею», — зазначила журналістка. Важливу роль у цьому відіграла публічна комунікація українських військових, які почали давати інтерв’ю англійською мовою.
Білецький, за її переконанням, власною біографією спростовує ще один ключовий міф — про те, що український патріотизм нібито є виключно явищем західних областей.
«Андрій Білецький поламав низку стереотипів, які РФ роками нав’язувала світу. Він харків’янин, він народився і виріс у Харкові. Росія постійно розповідала, що Харків, Маріуполь чи Донбас — це не Україна. Але саме такі люди повністю руйнують цей міф», — підкреслила Данилюк-Ярмолаєва.
Під час розмови Білецький також розповів, що перші добровольці «Азову» були переважно вихідцями зі східних областей України.
Шеврон «Азову» на очах американської аудиторії
Одним із найважливіших моментів інтерв’ю став візуальний ефект. Протягом майже півтори години за спинами співрозмовників був добре помітний шеврон «Азову» — той самий символ, який Росія роками використовувала як «доказ» звинувачень у нацизмі.
«Для нас це величезний плюс. Я дивилася це інтерв’ю і подумала: Господи, та ж сама аудиторія MAGA, ті самі реднеки, які роками слухали про «нацистів в Україні», тепер півтори години дивитимуться на шеврон «Азову». І виявляється, ніхто від цього не помирає. Проста єврейська дівчина з українським корінням сидить поруч, спокійно розмовляє з Білецьким, а він виявляється абсолютно адекватною людиною з переконаннями, які можуть бути зрозумілими навіть американським ветеранам-республіканцям», — сказала журналістка.
Коли Лумер запитала про символіку, припустивши, що вона може нагадувати нацистську, Білецький був готовий.
«Білецький дуже добре продумав, про що його будуть питати. Він спокійно пояснив, що його світогляд — це український патріотизм і націоналізм, а не нацизм. І дуже влучно відповів: якщо Гітлер їв виделкою, це ж не означає, що виделка стала нацистською».
Білецький наголосив, що ніколи не приховував політичних поглядів, проте вони не мають нічого спільного з нацистською ідеологією. Натомість саме сучасна Росія дедалі більше демонструє ознаки тоталітарної держави.
Лора Лумер, за словами Данилюк-Ярмолаєвої, працює на аудиторію, яка роками перебувала під впливом російської пропаганди. Її матеріали регулярно читає президент США Дональд Трамп. Тому зміна риторики такої блогерки може мати ширший ефект.
«Лора Лумер дуже амбітна людина і працює насамперед на власну аудиторію. Але саме ця аудиторія багато років жила під впливом російської пропаганди. І саме до неї Україні потрібно достукатися», — зазначила журналістка.
Білецький також використав інтерв’ю, щоб зруйнувати наратив про нібито «російські» міста сходу. Він наголосив, що Харків залишається переважно російськомовним, проте саме він дав одну з найбільших кількостей добровольців на фронт.
«Саме Харків показав один із найвищих рівнів мобілізації добровольців. Це ще один доказ того, що українська ідентичність не визначається мовою спілкування».
Данилюк-Ярмолаєва переконана: інтерв’ю варто оцінювати як елемент боротьби за західну громадську думку.
«Ми не вибираємо, які саме аудиторії готові нас слухати. Нам треба пробивати стіну нерозуміння того, що таке Україна, хто такі наші герої і чому не можна просто так зашеймити бренд «Азов». Це бренд, який уже став частиною сучасної історії України».
Навіть якщо мотиви самої Лумер прагматичні, головне — результат. Мільйони американців отримали можливість побачити Андрія Білецького та українських військових без посередництва російської пропаганди. Саме тому це інтерв’ю може стати однією з найважливіших інформаційних перемог України останнього часу.
