Герань лісова (Geranium sylvaticum) - багаторічна трав'яниста лікарська рослина, що належить до родини геранієвих. Вона має похиле або вертикальне, потовщене у верхній частині кореневище. Стебло герані лісової пряме, волосисте, відхилено-залозисте, розгалуженеу верхній частині. Висота стебла становить 30 - 60 см. Листя має округлу бо ниркоподібну форму, п’яти- або семи-роздільне, поділене на широкі частини ромбовидної форми. Зверху листя залозисто-опушене, а знизу опушене тільки на жилках. Квіти герані лісової двостатеві, правильні, бузкового кольору, п’ятипелюсткові, зібрані у щіткоподібне суцвіття, розміщені по дві квітки на розгалужених квітконіжках. Плоди цієї трави розпадаються на п’ять однонасінних частинок. Цвіте ця лікарська рослина з травня до серпня.
Герань лісова трапляється часто в лісових регіонах, трохи рідше на півночі Лісостепу, на луках та серед кущів у лісах.
Фармакологічні властивості та хімічний склад герані лісової
В якості лікувальної сировини застосовують траву, зібрану у період цвітіння. До категорії лікарських рослин герань лісова належить неофіційно. Хімічний склад цієї рослини мало вивчений. Відомо, що вона містить алкалоїди і дубильні речовини.
В нетрадиційній медицині герань лісову, як і герань криваво-червону, застосовують при дизентерії, проносах та у якості в'яжучого засобу. Також іноді цю траву використовують як ліки від хронічних та гострих ентероколітів.
Внутрішньо вживають настій герані лісової, для приготування якого заливають 2 чайні ложки сушеної сировини двома склянками холодної води, відстоюють протягом восьми годин, проціджують та п’ють по 2 чайні ложки що дві-три години.
