Барвінок малий (Vinca minor) також відомий під назвами: хрещатий барвінок, зеленка, могильниця. Слово Vinca на латині означає «той що в’ється». Тобто рослина в’юнка, здатна обвивати, від чого й походить назва цієї рослини Vinca minor. В українській мові назва барвінок походить від слів барви та вінок, тобто, барвистий вінок.
Історія цієї лікарської рослини є суперечливою та складною. Є люди, котрі барвінок шанують, та котрі його недолюблюють. Про лікувальних та специфічні властивості цієї рослини людям було відомо ще в середні віки. В ті часи ходили легенди про те, що барвінок має певні магічні властивості, завдяки яким він здатен відганяти злих духів та притягувати любов. Тому з барвінку плели вінки та вішали їх всередині кімнат.
Також барвінок був не замінимим атрибутом судових процесів над відьмами. Тобто, за допомогою рослини визначали винність або невинність. З тих часів барвінок почали називати фіалкою відьми.
Барвінок малий на сьогоднішній день часто використовується в традиційній та народній медицині. З кожним роком відкриваються нові лікувальні властивості цієї рослини та виготовляються з барвінку все більш ефективні препарати. Деякі лікарі стверджують, що ця рослина здатна лікувати такі важкі хвороби як лейкоз, лімфогранулематозу та інші серйозні захворювання крові і головного мозку.
Барвінок малий - вічнозелена трав'яниста рослина, котра належить до сімейства барвінкових. Цю рослину часто можна зустріти в букових, дубових лісах та біля доріг. Барвінок утворює суцільні зарості, та росте іноді в чагарниках.
Ця трава є досить поширеною в багатьох країнах світу, зокрема, в Росії, на Україні, в Білорусі, Молдові, та на Кавказі. Зустріти її можна будь-де.
Застосування та хімічний склад барвінку малого
В лікувальних цілях використовується надземна частина рослини - стебла, листя, квіти. Заготовляють барвінок в період цвітіння, від травня до липня. Стебла зрізають ножем або серпом. Виривати цю лікарську рослину не можна, бо вона виривається разом з корінням.
Барвінок малий, як і всі інші рослини, сушать під навісом в тіні та зберігають в паперових або полотняних мішках в приміщенні з хорошою вентиляцією. Термін зберігання до 2 років. Перед тим, як почати вживання ліків з барвінку, необхідно порадитись з лікарем.
Відвар барвінку малого є ефективним засобом при гіпертонії I та II ступеня, спазмах судин головного мозку, аритмії та інших порушеннях діяльності серця, авітамінозі, мігрені, коліті, проносах, висипках, туберкульозі, емфіземі, носових, маткових, легеневих, та кишкових кровотечах.
Відвар з цієї лікарської трави вживають при безплідді, болях, застосовують також для полоскання ротової порожнини при зубних болях, неприємному запаху з рота, запаленні слизових тканин. Відваром барвінку малого промивають гнійні рани, використовують у вигляді примочок при пухлинах та екземі.
Можна вмиватись відваром барвінку малого для покращення еластичності шкіри обличчя, щоб додати їй м’якості.
Рецепти для лікування барвінком
Спиртовий настій барвінку: у півлітрову банку насипають третю частину від об’єму подрібненої трави (стебла, квіти, листя) та заливають доверху горілкою або розбавленим спиртом. Банку щільно закривають та настоюють в темному місці протягом 10-14 днів. Процідивши ліки, приймають їх двічі в день перед їжею по 10 крапель на 50 мл води.
Також можна приготувати й настій барвінку без спирту, використовуючи лише воду. Для цього чайну ложку трави заливають склянкою окропу, годину настоюють та проціджують. Вживати такий настій потрібно по столовій ложці тричі в день. Допомагає при лейкозі та інших захворюваннях.
Відвар листя барвінку: столову ложку висушеної трави добавляють в склянку води, кип’ятять 2 - 3 хвилини та настоюють близько півгодини. Після цього проціджують та вживають по столовій ложці тричі в день перед прийомом їжі. Вживати відвар листя слід при вказаних вище захворюваннях.
Відвар барвінку для зовнішнього застосування готується наступним чином: столову ложку сировини кип’ятять 1 - 2 хвилини в склянці води, настоюють годину та проціджують. Використовують такий відвар для загоювання ран, при гнійних виразках, екземі, шкірному свербінні, висипках, захворюваннях ясен та ротової порожнини у вигляді полоскання.
Спиртовий відвар екстракт барвінку: чайну ложку сушеного листя кип’ятять 5 хвилин в склянці горілки або 40-процентного спирту, потім настоюють 1 - 2 доби в темному місці та проціджують. Приймати екстракт слід 10 крапель на 50 мл води зранку та ввечері протягом 5 - 7 днів. Курс лікування слід повторити після дводенної перерви. Використовують такий відвар при імпотенції та для підвищення чоловічої сили. Не рекомендується застосовувати спиртовий відвід лише при гіпертонії.
Барвінок малий є сировиною для виготовлення таких препаратів, як вінкапан, девінкан, вінкадрекс, вінкатон. Лікарі призначають ці препарати у випадку тахікардії, при головних болях, від внутрішньочерепного тиску, при остеохондрозі, атеросклерозі, депресії, приступах шизофренії, органічних порушеннях головного мозку після травм, енцефаліті, маніакально-депресивних психозах, гіпертонії, спазмах судин.
Доведена також ефективність препаратів барвінку при лікуванні невритів лицьового нерву у дітей та поліневритів. У випадку перевищення дози можливе пригнічення роботи серцевих м’язів, тому слід уважно дотримуватись вказівок та рекомендацій.
Барвінок малий - отруйна рослина і потребує точного дозування!
