Гібіск їстівний (Hibiscus esculentus) - це трав'яниста однорічна рослина, яка належить до родини мальвових. У неї розгалужене стебло довжиною 1,3 - 2 метри. Листя цієї рослини серцеподібне, довгочерешкове, трьох- та семилопатеве, або пальчасто-роздільне із зубчастими широкими овальними частинками. Квіти гібіску їстівного великі, правильні, двостатеві, розміщені окремо в пазухах листків. Вони мають жовтого кольору віночок, який має темну пляму при основі. Плоди гібіску коробочки, що мають від 5 до 11 граней. Цвіте ця лікарська рослина з червня по серпень.
Гібіск їстівний був завезений з тропіків Африки. На сьогоднішній день в дикій природі він зустрічається лише на Антильських островах. Ця рослина поширена в країнах на півдні Європи, а також в Азії, Африці та Америці. Вона налічує багато форм, які бувають висотою від 30 см до 2 метрів. У південних регіонах України цю рослину вирощують як харчову культуру.
Хімічний склад та заготівля гібіску їстівного
У якості сировини в основному використовують стручки рослини, які виростають на кущах довжиною з палець та схожі на стручки зеленого перцю. Ці стручки збирають напередодні дозрівання. Видовжені молоді стручки гібіску вкриті тонким ворсом, який слід видаляти за допомогою серветки перед вживанням. Варто зауважити, що зірвані з кущів стручки гібіску довго не зберігаються, вони в'януть та швидко тверднуть. Для вживання в їжу їх відварюють та консервують. Для цього зазвичай використовують 3 - 6 денні молоді зав'язі.
Хімічний склад гібіску їстівного досить простий. У молодих зав'язях міститься каротин, слиз, велика кількість білків, близько 45 мг% аскорбінової кислоти та вітаміни групи В.
Використання та фармакологічні властивості гібіску їстівного
Ця лікарська рослина характеризується вираженими сечогінними властивостями. Стручки гібіску їстівного вважаються досить цінним дієтичним продуктом, який додають до раціону при гастритах, виразковій хворобі дванадцятипалої кишки та шлунка. Для цього стручки смажать або відварюють. Також плоди рослини застосовують під час приготування соусів та супів. Для тривалого зберігання їх конвервують, заморожують або просто сушать.
