ДИТЯЧИЙ ЛІКАР

 Ялина європейська (Picea abies, смерека, ялина звичайна) – це вічнозелене, дерево, щощ відноситься до родини соснових. Його висота становить 25 - 40 метрів. Дерево має пірамідальну або гостру конусоподібну густу крону та прямий циліндричний стовбур, поверхня якого покрита бурою або сірою корою з вертикальними дугоподібними тріщинами та специфічними лусками. Листя (хвоя) колюче, шорстке, чотиригранної форми, довжиною від 10 до 30 мм, розміщене почергово, має специфічний полиск. Чоловічі шишки ялини європейської видовжені, циліндричні, червонявого відтінку, довжиною 20 - 25 мм, розташовані на верхівках торішніх пагонів. Жіночі шишки малинового або зеленуватого кольору, циліндричної форми, довжиною 10 - 15 мм. Вони знаходяться на кінчиках молодих гілок. Недостиглі жіночі шишки зазвичай фіолетового або зеленого кольору, після достигання вони набувають бурого відтінку, циліндричної видовженої форми. Луски шишок, що містять насінини, дерев'янисті, широкі, випуклі, шкірясті, обернено-яйцеподібні, із зубчастими або виїмчастими краями. Запилюється це дерево у травні. ...продовжувати читання "Ялина європейська – лікувальні властивості"

Якірці сланкі (Tribulus terrestris, бабині зуби) – це жорстко волосиста трав'яниста однорічна лікарська рослина, яка відноситься до родини паролистових. Вона має лежаче, розгалужене стебло довжиною від 20 до 50 см. Листя якірців парно-перисте, супротивне, має від 6 до 8 пар довгастих листочків. Квіти цієї рослини дрібні, правильні, двостатеві, п’ятипелюсткові, одиничні, жовтого кольору, розміщені у пазухах листків. Плоди п'ятикутні, складаються з п’яти горішків з гострими шипами. Цвіте ця рослина з червня по серпень.

Якірці сланкі здебільшого можна зустріти у Степу, на кримському півострові. Значно рідше ця лікарська трава зустрічається у Лісостепу. Вона росте на городах, баштанах, вздовж доріг, сухих піщаних місцях. ...продовжувати читання "Якірці сланкі – застосування в народній медицині"

Яглиця звичайна (Aegopodium podagraria) - це трав'яниста багаторічна гола кореневищна лікарська рослина, яка належить до родини зонтичних (селерових). У неї прямостояче, висотою до 100 см, порожнисте, гладеньке, борозенчасте, розгалужене вгорі стебло. Листя яглиці чергове, нижні листки мають довгі черешки та широку трикутну форму, двічі трійчасті, з гостро-пильчастими видовженими яйцеподібними загостреними частками. Верхні частки дрібні, трійчасті, мають короткі розширені в піхву черешки та бічні двороздільні або цілісні листочки. Квіти цієї рослини двостатеві, правильні, розміщені у складних зонтиках. При цьому верхівкові зонтики плодючі, мають 20 - 25 променів, а бічні – неплідні, дрібні. Квітка має 5 пелюсток білого кольору та не має обгортки. Форма пелюсток обернено-серцеподібна, з глибокими виїмками, що містять загнуті всередину часточки. Плоди яглиці двосім'янки, вона цвіте з травня по липень. ...продовжувати читання "Яглиця звичайна – лікувальні властивості та хімічний склад"

Яблуня лісова (Malus sylvestris, M. Praecox) – це дерево або куш, що належить до родини трояндових. Його висота може сягати 10 метрів. Рослина має розлогі, в основному колючі, голі (трохи опушені в ранньому віці), трохи горбкуваті або гладенькі гілки сіруватого або темно-коричневого кольору. Листя яблуні лісової черешкове, чергове, суцільне, яйцеподібне широке або яйцеподібно-видовжене, інколи може бути широке еліптичне або майже кругле. Листки при основі заокруглені або звужені клиноподібні. Вершки листків звужені в гострі, трикутні, спрямовані в бік зубці завдовжки до 8-10 мм. Краї листків мають дрібні пилчасті або рубчасті зубчики, іноді можуть бути подвійно пильчасто-зубчасті, зубчики при цьому закінчуються залозистими короткими вітрячками. Молоді листки знизу та зверху вздовж жилок коротко-повстисті, потім стають повністю голі, з характерним полиском або незначно опушені тільки зверху або знизу. Квіти яблуні лісової двостатеві, правильні, шириною до 3 - 4 см, розміщені в малоквіткових зонтикоподібних суцвіттях, що знаходяться на кінчиках вкорочених пагонів. ...продовжувати читання "Яблуня лісова – лікувальні властивості та хімічний склад"

Ірга круглолиста (Amelanchier ovalis, A. Rotundifolia) – це малорозгалужений кущ висотою від 50 см до 2 метрів. Ця лікарська рослина належить до родини трояндових. Молоді пагони спочатку мають опушення, потім оголюються і набувають пурпурно-коричневого забарвлення. Листя ірги круглолистої черешкове, чергове, кругло-овальної або кругло-яйцеподібної форми, має зубчасті краї. Верхні листки голі, зелені, нижні – опушені, білуваті. Пластини листків на верхівках загострені або мають невеличкі виїмки. Квіти цього куща двостатеві, правильні, п’ятипелюсткові, розміщені в густих китицях по 3-8 квіток на вершках гілок. Пелюстки квітів білі, лінійно-ланцетні. Плоди ірги соковиті, кулястої форми, спочатку вони червоні, а після достигання набувають чорного кольору з сизуватою поволокою. Вони достигають в кінці липня та на початку серпня. Цвіте цей кущ з квітня по травень.

Ірга круглолиста зустрічається в Криму, вона росте на відкритих кам'янистих ділянках, осипах. Цей кущ росте в лісах середнього гірського поясу. В нашій країні його вирощують в парках і садах як декоративну рослину. ...продовжувати читання "Ірга круглолиста – використання в народній медицині"

Ірга канадська (Amelanchier canadensis) – це деревце висотою від 3 до 10 метрів або кущ. Рослина належить до родини трояндових. У неї черешкове, чергове, загострене, обернено-яйцеподібне, довгасте або еліптичне, по краях пилчасте листя. Квіти ірги двостатеві, правильні, п’ятипелюсткові, білого відтінку, зібрані в негусті китиці, розвиваються перед розпусканням листя. Плоди цього дерева - темно-пурпурові з відігнутими чашолистками і сизуватою поволокою. Цвіте ця рослина з квітня до червня.

Ірга канадська була завезена в Європу з Північної Америки. На території України це дерево вирощують в парках і садах як декоративну рослину. ...продовжувати читання "Ірга канадська – фармакологічні властивості та застосування"

Іберійка гірка (Iberis amara) – це трав'яниста однорічна, вкрита дрібними волосками або гола лікарська рослина, що відноситься до родини хрестоцвітих. Вона має прямостояче ребристе стебло довжиною від 10 до 30 см. Стебло вгорі майже голе, а вздовж ребер має опушення з відхиленими назад волосками. Листя іберійки гіркої чергове, тупе, довгасте, клиноподібне. Нижні листки сходяться у довгі черешки, а верхні листки мають стеблообгортну основу, майже цілокраї, спереду мають від 2 до 4 відхилених тупих зубців. Квіти цієї рослини чотирипелюсткові, двостатеві, розташовані у зонтикоподібних волотях. Пелюстки квітів блідо-фіолетові або повністю білі, нерівні, крайні квітки суцвіття мають значно довші зовнішні пелюстки. Плоди іберійки – стиснуті з двох боків, округлі стручки. Цвіте рослина з червня по липень.

Іберійка гірка поширена як дика рослина у Південній та Східній Європі. В нашій країні цю рослину штучно вирощують як декоративну, іноді вона дичавіє. ...продовжувати читання "Іберійка гірка – властивості рослини та хімічний склад"