Костяниця (Rubus saxatilis) - це багаторічна волохато-опушена трав'яниста лікарська рослина з невеликою кількістю тонких шипиків. Вона належить до родини трояндових. Костяниця має розгалужене міцне коріння, прямостоячі та лежачі вегетативні плодові пагони довжиною від 10 до 30 см. Листя рослини костяниці трійчасте, черешкове, знизу - густоволосисте і зверху -розсіяне. Краї листків зубчасті подвійно-надрізані. Бокові листки майже сидячі з короткими черешками. Квіти костяниці правильні, дрібні, п'ятипелюсткові, розташовані по 3 - 10 у формі китицеподібних і зонтикоподібних суцвіть. Квітка має білі довгасті лінійні пелюстки завдовжки 6 - 7 мм. Плоди костяниці - соковиті збірні кістянки, що складаються з 2 - 6 яскравих червоних кістяночок. Рослина цвіте з травня до серпня.
Костяницю можна побачити у чагарниках та лісах на території лісових регіонів України. Значно рідше ця рослина зустрічається у лісостеповій місцевості.
Застосування костяниці в народній медицині
Для лікування захворювань у народній медицині застосовуються стиглі плоди і трава рослини, яку збирають у період цвітіння. До розряду лікарських рослин костяниця належить неофіційно.
Хімічний склад костяниці багатий на корисні органічні сполуки. У плодах рослини міститься близько 50 мг% аскорбінової кислоти, приблизно 1 % флавоноїдів, дубильні та пектинові речовини, токоферол, цукор та органічні кислоти. Також відомо, що у траві є значна кількість флавоноїдів, алкалоїдів, рутину і дубильних речовин.
Було встановлено, що сік плодів костяниці має протистотатичні та протистоцидні властивості щодо найпростіших (Trichomonas hominis, Balantidium coli, Paramaebum sandatum). Тобто, ці мікроорганізми миттєво гинуть під дією соку трави.
Крім цього, у нетрадиційній медицині костяниця застосовується у якості шлункових і протицинготних ліків, у випадку погіршення обміну речовин і для лікування недокрів'я, а також при геморої, нирково-кам'яній хворобі і запаленні суглобів. Відвар костяниці часто вживають для лікування себореї, подагри і простудних захворювань.
Для приготування зовнішнього засобу потрібно взяти півкілограма суміші коріння і трави костяниці, листя омели білої, трави осоки стрункої та рунянки звичайної. Всі трави змішуються у рівному співвідношенні. Суміш заливають відром (10 літрів) окропу і настоюють в гарячій духовці протягом двох годин. Потім настій проціджують і використовують при себореї для ополіскування голови.
