Береза біла пухната (Betulaceae) – це дерево, яке у висоту може сягати 20 м. Його стовбур має білу, гладку кору з чорними чечевичками на поверхні. У берези білої тонкі, гнучкі, інколи обвислі, зі смолистими бородавочками гілки. Листки цієї лікарської рослини трикутні чергові, черешкові, іноді можуть мати ромбоподібну форму. Квіти берези одностатеві, розміщені в пониклих китицях-сережках. Плоди цього дерева горішки з крильцями. Цвіте вона з травня по червень.
Заготівля та хімічний склад берези білої пухнастої
Береза біла пухната є чудовою лікарською сировиною, зокрема її набряклі смолисті бруньки, які ще не розпустилися, а також сік, кора і листя. Бруньки цього дерева заготовляють в період набрякання, з березня по квітень, листя заготовляють в момент цвітіння, а кору збирають із свіжозрубаних стоячих дерев. Чудовий сік берези білої пухнастої заготовляють ранньою весною, коли починається рух соку. Заготівля бруньок повинна проходити обов’язково до їх розпускання. Для цього гілки дерева з листям та бруньками зрізають та зв'язують в пучки. Такі віники сушать в затіненому місці, а потім бруньки обтрушують та обривають вручну. Після збору їх додатково сушать на повітрі або у спеціальних сушарках при температурі не більше 30 градусів. При цьому необхідно стежити, щоб бруньки не розпускались. Листя берези білої пухнастої, як і низької та дніпровської, можна збирати протягом всього літа. Термін зберігання сировини з берези складає 2 роки. Цінною сировиною також є березовий дьоготь та вугілля.
Розглядаючи хімічний склад цього дерева, в першу чергу слід зазначити, що бруньки берези білої містять значну кількість ефірної олії та смоли. Крім цього рослина містить дубильні речовини, бетулен, бетулол, сапонін та бетулоретіновая кислоту. У листі є аскорбінова кислота, каротин і березовий цукор. Останні дослідження, які були проведені в останні роки, встановили, що бруньки та листя цієї лікарської рослини містять також фітонциди.
Фармакологічні властивості та рецепти з берези білої пухнастої
У лікувальній практиці використовують настій з листя берези у пропорції 1:10, що характеризується сечогінною та антисептичною дію, а також відвар листя 1:10, який має жовчогінну властивість. Ряд клініцистів підтверджує значне посилення сечовиділення від дії такого відвару, а також значне зменшення набряків навіть у випадках, якщо більшість сечогінних та серцевих засобів є неефективними. При вживанні відвару з березових бруньок необхідно враховувати подразнення нирок смолистими речовинами, яке іноді виникає в окремих людей.
Спиртовий настій з березових бруньок у співвідношенні 1:10 слід використовувати зовнішньо для лікування хронічних та гострих форм екземи, ерозій шкіри, ран, пролежнів, а також у випадку подразнення шкіри гнійними виділеннями та забиттях. Гарячі ванни з додаванням настою березових бруньок лікарі радять застосовувати при лікуванні хронічної та гострої екзем.
Відвар та настій з листя цього дерева є чудовим сечогінним засобом. Дослідження показали, що під дією настоянки з листя берези значно посилюється сечовиділення, від 400 мл до 2,5 л на добу, при цьому зменшується задишка і зникають набряки. Настій з молодого листя використовують при хворобах нервової системи у якості стимулюючого засобу, при жовтяниці, запальних процесах і просто як джерело вітамінів.
Активоване вугілля з берези застосовують є відмінним адсорбентом при отруєнні хімічними та бактеріологічними токсичними речовинами. Призначають перетерте на порошок вугілля з берези білої пухнастої при диспепсії, дизентерії, метеоризмі та у якості антиспазматичного засобу.
Березовий сік чудово лікує артрити, подагру, ревматизм, цингу, анемію, набряки та рани, які погано гояться. Допомагає сік з берези при фурункульозі, виразках та ангіні. Кора берези з давніх часів застосовується для лікування золотухи, виразок і ран.
Для приготування настоянки слід взяти 50 г березових бруньок, 0,5 л горілки, і настоювати протягом 10 днів у темному місці. Вживають таку настоянку внутрішньо по 1 чайній ложці на воду тричі на добу, перед кожним прийомом їжі. Такі ліки покращують апетит, сприяють загоєнню виразок дванадцятипалої кишки та шлунка. Щоб подолати зубний біль прикладають вату з настойкою до хворого зуба. Також настоянку на березових бруньках, або відвар з листя берези лікарі рекомендують як ефективний глистогінний засіб при аскаридозі.
Березовий дьоготь застосовують проти коростяних кліщів, а також очищений дьоготь допомагає при захворюваннях легенів та горла, при лікуванні бронхіту і туберкульозу легень. Його вживають по 5 - 10 крапель внутрішньо тричі на добу. Зовнішньо дьоготь використовується при дерматитах і ранах у вигляді мазі, яка готується з 1,5 грам дьогтю та 15 г вазеліну або парафіну.
Відвар листя готуються наступним чином: 4 чайні ложки листя заварюють на склянці окропу. Коли відвар охолоне, в нього додають 0,2 г солі та пів чайної ложки соди, яка допомагає розчинити бетуларетинову кислоту, що міститься в листі берези білої пухнастої. Вживають відвар після кількох годин настоювання в два прийоми з перервою в 4 години.
Щоб приготувати відвар бруньок 1 чайну ложку засипають на півсклянки окропу, настоюють і вживають по столовій ложці 3 рази на добу. На спирту бруньки настоюють тиждень часу, застосовуючи 25%-й етиловий спирт. Приймають спиртову настоянку бруньок по 20 крапель тричі на день.
