Дудник лісовий (Angelica sylvestris) - трав'яниста багаторічна лікарська трава, що відноситься до родини зонтичних (селерових). У неї товстий, короткий корінь, при розрізанні якого починає виділятись сік білого кольору. Стебло цієї рослини гладеньке, округле, дудчасте, невиразно гранчасте, розгалужене у верхній частині. Висота стебла дудника лісового від 1 до 2 метрів. Листя рослини має мішкоподібні, дуже здуті піхви. Листки розсічені, двічі або тричі перисті, мають видовжені яйцеподібні листочки. При цьому основа бокових верхніх листочків є більш широкою та збіжною. Квіти дудника двостатеві, дрібні, правильні, блідо-рожевого або білого відтінку, розташовані в складних щиткоподібних зонтиках. В одному зонтику, довжина якого сягає 18 см, їх може міститись до 30 одиниць. Обгорток у квітів відсутні або вони складаються з декількох листочків. Плоди рослини двосім'янки, вона цвіте з липня по вересень.
Дудник лісовий можна знайти в лісах, чагарниках, трапляється він на вологих луках, біля берегів водойм майже по всій території нашої країни за винятком Криму.
Хімічний склад, заготівля та зберігання дудника лісового
Хімічний склад дудника лісового дуже багатий на різні хімічні елементи і сполуки. Трава містить 19 % клітковини, 11,5 % протеїнів, 7,4 % жирів, а також 23,7 мг% заліза, 1,6 мг% кальцію, 0,85 мг% нікелю, 0,35 мг% фосфору, 1,75 мг% міді, 4,5 мг% марганцю, 0,55 мг% бору та 0,14 мг% титану. Відомо, що рослина має значну кількість аскорбінової кислоти. В суцвіттях її вміст сягає 420 мг%, в стеблах – до 385 мг%, а в листах - до 1160 мг%. Крім цього, в плодах дудника лісового є близько 17,3 % жирної олії.
Для приготування лікувальних засобів використовується коріння та дрібні корінці (Radix seu rhizoma Angelicae sylvestris). Цю сировину заготовляють ранньою весною або восени, викопуючи і ретельно очищаючи від ґрунту. Потім сировину миють холодною водою і розкладають сушитись всередині приміщень або на горищі. При хорошій погоді коріння дудника лісового можна сушити в тіні на відкритому повітрі. В незначній кількості проводиться заготівля насіння дудника (Fructus Angelicae sylvestris). До категорії лікарських рослин дудник належить неофіційно.
Лікувальні властивості дудника лісового
Як показали дослідження, дудник лісовий проявляє сечогінні, знеболюючі, потогінні, вітрогінні та відхаркувальні властивості. Настойку або чай з коріння цієї рослини вживають при затримках сечі, поганому травленні шлунка і катарі легень. Порошок з сушеного коріння дудника допомагає при здутті кишечника. Його приймають внутрішньо два або три рази на добу на кінчик ножа. Вичавлений з коріння сік можна закапувати в хворий зуб або вухо для зменшення болю. Однак цю рослину застосовують в основному в суміші з іншими лікарськими травами.
Відвар з коріння застосовують як зовнішній засіб для приготування лікувальних ванн від неврастенії. Настойку дудника лісового використовують для натирань при лікуванні ревматизму, подагри та від болів у попереку. Загалом дудник лісовий проявляє такі ж властивості, як і дягель лікарський. В лікувально-профілактичному харчуванні застосовуються салати, що готуються з молодих пагонів цієї рослини.
Рецепти настоїв та відварів з дудника лісового
Для внутрішнього вживання готують настій з 20 грам подрібненого коріння, яке запарюють літром окропу. Приймати такий засіб потрібно по склянці три рази на добу.
Щоб приготувати спиртову настойку коріння дудника слід взяти 1 частину сировини і 5 частин міцної горілки або 60 % спирту. Вживати цей засіб потрібно по 20 - 30 крапель тричі на добу.
При кишкових коліках і здуттях приймають відвар з коріння дудника, кори дуба звичайного та аїру болотного. Всі трави змішують у рівних частинах. Столову ложку суміші заливають склянкою окропу, настоюють та приймають по 4 - 5 столових ложок на добу.
Щоб покращити виділення сечі при ослабленій роботі нирок вживають відвар з коріння дудника лісового і трави хвоща польового, змішавши рослини в пропорції 1:1. Столову ложку цієї суміші заварюють на склянці окропу та випивають в один прийом. За добу слід випити три склянки такого відвару.
Для приготування засобу від проносу потрібно приготувати суміш трави хвоща польового, полину гіркого, золототисячника малого, звіробою звичайного і коріння дудника лісового, змішавши компоненти у рівних долях. Потім 25 грам приготованої сировини заливають двома склянками кагору або іншого червоного вина і варять протягом 10 хвилин на малому вогні, додавши також по 2 грам коріння валеріани лікарської та м'яти перцевої. Після настоювання протягом години відвар проціджують і застосовують для приготування чаю, який вживають тричі на день, додаючи до склянки води по 2 - 3 столові ложки відвару.
У якості зовнішнього засобу застосовується настойка коріння дудника лісового у пропорції 1:5 на етиловому спирті, яку було описано вище. Цей засіб призначений для натирань.
Щоб приготувати загальнозміцнюючу ванну слід заварити 150 грам коріння на літрі води, як було вказано вище, процідити і вилити в наповнену водою ванну з температурою 36 - 38 градусів.
Також для натирань можна приготувати мазь з коріння цієї рослини. Для цього столову ложку коріння чемериці білої та чайну ложку насіння дудника лісового перетирають в порошок і додають 50 грам смальцю. Цей засіб допомагає від вошей, однак застосовувати його потрібно дуже обережно, оскільки чемериця містить отруйні речовини.
